Цей допис мав початок рівно після повернення з робочого відрядження до Святогірської Лаври, що на Сході України. Та внутрішнє наповнення душі від побаченого і прожитого за лічені дні було настільки сильним, що не виливалось на електронний “папір”. Повне перезавантаження. Ніякі слова не зможуть передати особистих відчуттів святині. Краще всіх повчань,Читати більше

Фіолетовий браслетик з білосніжним логотипом “OrthoFest” чомусь так і викликав мій погляд перед виходом на роботу. Повернувшись з Всеукраїнського православного молодіжного фестивалю ще ні разу його не вдягала. Майже 50 днів після завершення Фестивалю, і свідомо жодної спроби його описати. Дивовижно як на медійника)) Але таку особливість пояснити не такЧитати більше

18 лютого з 2018-го став особливим днем в календарі автора цих рядків. Знаєте чому? У цей день народилося “Церковне закулісся” – нова телепрограма про життя Церкви в межах Мукачівської православної єпархії. Навіть і не знаю чи розкривати всіх таємниць, це завжди важко:)) Але в цей день хочеться заглибитися в спогадиЧитати більше

3 поїздки і відчуття неймовірної Безкінечності (∞)… Подих величезного, й такого, що невидимо покриває тебе суцільно, – умиротворення. Відкриття внутрішніх очей на життя й оточення всього за кілька днів… Усе це проникає все більше й більше до єства й, дай Бог, щоб вкорінилося і залишалося в свідомості завжди – хорошіЧитати більше

От скажіть – Ви вмієте розраджувати? Відверто – так чи ні?.. Мабуть, середньостатистична відповідь звучатиме так: “Ну, не знаю… Залежно, що трапилося і чи допоможуть слова, поради, жести допомоги…”. І, справді, деколи втішити не може ніщо і ніхто… Іноді треба почути голос свого плачу, холодність сліз на своїх щоках іЧитати більше

Прохолода дня здавалось охоплює не лише тіло, а й все єство. Душевний сумбур в поєднанні з вихром думок накладав відчуття непереборності. Центр міста, шалений темп авто і натовпу, все як завжди, та раптом погляд падає на чоловіка, що стоїть навколішках із пакетом та листом паперу: “Допоможіть моєму сину!”. Жодних слів-проханьЧитати більше

Ось вже на порозі і Різдвяний піст. Здавалося б, тільки недавно ми колядували, аж тут вже нові коляди грядуть 🙂 Ну, а перед радісними різдвяно-новорічними святами годиться підготуватися. Щонайголовніше – внутрішньо. Кажуть те, що написано – куди краще вимальовується і закарбовується в нашій голові. Особливо, якщо доводиться попрацювати над самимиЧитати більше

Ми звикли жити в пришвидшеному темпі сьогодення, коли мало хто задумується про те, що добре, а що погано із того, чим володіємо і користуємось. Однак для особистісного духовного вдосконалення подібне осмислення вкрай необхідне. Нині ми трішки розширили нашу «Колонку редактора» і до розгляду пропонованої теми долучили експертів та людей, абиЧитати більше

В останні дні вересня, коли ранки вже є такими прохолодними, як пізньої осені, у повітрі витає присмак чогось особливого і, певною мірою, особистого. Ще два роки тому, зовсім неочікувано голови автора та її подруги осінила ідея, яка з року в рік не дає спокою, але додає життєрадісності, коли буденна рутинаЧитати більше

Цього року, ще десь навесні, випала нагода долучитися до цікавого експерименту в рамках жіночого семінару. Усім учасницям форуму були роздані папірці з назвами соціальних категорій населення – йдеться про різний статус осіб в соціумі, їх фінансовий стан і рівень можливостей. Дехто, зображаючи роль багатої людини, бізнесмена і власника мережі магазинівЧитати більше

«Привыкли мы к Христовой благодати. Из нас порой не выдавишь слезу…», – як прикро б не було свідчити, але наведені віршовані рядки неабияк демонструють картину  людських сердець та душ в сьогоденні. Хтось може обуритися на подібне висловлювання, однак задумаймось хоч на п’ять хвилин про власне поводження з отриманою Божественною благодаттю вЧитати більше

Мабуть, невипадково щорічно, у пору яскравих літніх барв, сонячного сяйва й гарного настрою, наприкінці першого літнього місяця червня, відзначається День молоді. Молоді люди сповнені особливого духу, який бадьорить, додає веселощів і допомагає сприймати життя за формулою «море по коліна». Однак, от така безтурботність у молодих людей, на превеликий жаль, триваєЧитати більше

Ольга Палош

– «Ви можете зупинитись за поворотом, біля хреста?», – «А ви бачите там зупинку?», – «Я вас спитала, ви маєте відповісти: так чи ні, а не піднімати галас тут на мене!»… Картина розмови, яку часто можна побачити й почути в громадському транспорті, їдучи до храму одного з районів міста. КартинаЧитати більше

Ольга Палош

Кожен з нас відчував біль. Гострий чи незначний, раптовий чи довготривалий. Душевний і тілесний. Чомусь прийнято вважати, що тілесний біль легше вгамувати, ніж душевний. Однак далеко не завжди знеболювальні препарати дають потрібний результат – доводиться терпіти. Терпіти так, як коли болить душа… Усі ми боїмось щонайменшої царапини пальця, леліємо своєЧитати більше

Ольга Палош

Тема мого першого допису до «Колонки редактора» на рідному єпархіальному ресурсі прийла спонтанно і, як то кажуть, сама собою. Працюючи в медіапросторі постійно доводиться взаємодіяти з різними людьми, а «вертячись» у різних сферах суспільного життя – розкривати для себе багатогранні постаті особистостей. Що цікаво, в кожній окремій, так званій соціальнійЧитати більше