У другу неділю листопада віруючі люди по всьому світу молитовно просять Бога про захист, благословення та щасливі родини для всіх дітей-сиріт, а також про Божу ласку для тих, хто приймає і виховує їх у своїх сім’ях. Цього дня, 8 листопада, у православному Свято-Хрестовоздвиженському кафедральному соборі м. Ужгорода під час Божественної Літургії звершувались посилені молитви за усіх дітей, особливо ж тих, які зростають без батьків.
Опісля богослужіння вихованці Ужгородського родинного будинку сімейного типу «Нова сім’я» привітали настоятеля собору та свого духовного батька і наставника протоієрея Димитрія Сидора із Днем Ангела. Діти і молодь з нагоди Всесвітнього дня сиріт виконали чудові піснеспіви, а також продекламували вірші.
[youtube https://youtu.be/UuI3mzeg9oA]
«Ми не сироти, ми – «Нова сім’я»
«Діти, які зростають без батьків, вважають священників авторитетними людьми»
Ужгородський родинний будинок сімейного типу «Нова сім’я» наступного року відзначатиме своє 25-річчя. Здавалося б, життя дітей-сиріт не може бути веселим, різноманітним, однак завдяки старанню й підтримці небайдужих людей все стає навпаки. Діти, які за обставинами життя позбавлені батьківської опіки, мають змогу повноцінно жити у спражньому сімейному гніздечку.
Директор «Нової сім’ї» Валентина Червоноока розповідає, що кількість дітей у їхньому будинку, на жаль, не зменшується. Тепер тут перебуває 147 дітей різного віку, серед них і один хлопчик, який прибув із зони АТО.
«Наші вихованці є працьовитими. З дітьми постійно проводиться навчання співу, танців, шиття, вишивання, малювання, ручної роботи, комп’ютерної грамотності, а найголовніше – щотижня відбуваються зустрічі зі священиками ужгородських православних храмів. Це є значним доповненням до їхньої духовної частини життя. Діти, не маючи батьків, ставлять священикам дуже багато запитань, прислухаються до них, просять порад, вважають їх авторитетними людьми.
Взагалі ми стараємося відвідувати архієрейські богослужіння в кафедральному соборі Ужгорода, аби діти змогли взяти благословення від нашого владики. Духовним наставником для дітей багато років є настоятель собору протоієрей Димитрій Сидор, який допомагає їм готувати виступи для концертів, а також виявляє про них живу турботу. Свого часу ми з дітьми відвідували чимало святих місць, до прикладу їздили до Санкт-Петербургу, де мали можливість вклонитися святиням, зокрема були і в Оптиній Пустині», – каже пані Валентина.
Щороку дітей залучають до активної участі в усіляких міських, обласних конкурсах, концертах, зокрема у Різдвяному, що проводиться в облмуздрамтеатрі. А цього літа вихованці «Нової сім’ї» стали учасниками Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Малахіт Закарпаття», який відбувся під патронатом Мукачівської православної єпархії.
«Крім того, ми співпрацюємо з закордонними друзями. Влітку діти їздили до Словаччини на свято «День дітей», де виступали і показували свої таланти, а з 24-го до 30 вересня за запрошенням були в Угорщині. Два роки тому ми побували на угорському святі Миколая, тепер же були запрошені на екскурсію до озера Балатон. Спершу ми поїхали до Будапешта – там бачили центральну площу, Парламент, відвідали музеї, галереї, храми. Потім вирушили на Балатон, а далі – до міста Палазнок, на свято врожаю, де діти виступили на концерті. Один із наших вихованців того дня мав день народження, тож організатори подарували йому торт, який було визнано найкращим під час конкурсу. Дітей повели й до парку розваг на зразок Діснейленду, були ми і в місті Комлошки, де взяли участь у кулінарному майстер-класі – ліпили вареники, а пізніше відвідали зоопарк. Діти раділи, що навіть змогли подоїти кіз, пробували виготовити домашній сир. Ми мешкали в комфортабельних кімнатах, нас смачно годували, дуже уважно і доброзичливо ставилися до нас. А останнього дня дітей повели до магазину, де вони вибрали собі одяг, взуття. Також добрі люди подарували речі для тих дітей, що не змогли поїхати. Висловлюємо щиру вдячність за допомогу в організації поїздки Генеральному консулу Угорщини в Ужгороді Йожефу Бочкаї і керівникові Консульства України в Ніредьгазі Аркадію Гупало», – зазначає Валентина Семенівна.
У подальших планах родинного будинку «Нова сім’я» – підписання договору про міжнародну співпрацю, аби діти з різних країн могли приїжджати одні до одних у гості. Наразі ж Валентина Семенівна з дітьми мріє про власний автобус, який би допоміг економити гроші, адже на транспортні послуги йде значна частина фінансів.
– Дітям дуже важливо бачити, що вони комусь потрібні, їм необхідне спілкування. Щодня їх треба вислухати, погладити, обійняти й поцілувати, адже їм не вистачає батьківської ласки. Кажуть діти-сироти – це ті, в яких немає фотографій. Слава Богу, в наших дітей вони є. Наші вихованці й самі стверджують: «Ми не сироти, ми – «Нова сім’я!», – усміхаючись каже директорка.
Ольга ПАЛОШ, спеціально для m-church.org.ua
