Відділ іконопису Мукачівської єпархії готує до 100-річчя Сиготського процесу унікальну ікону «СОБОР НОВИХ МУЧЕНИКІВ ТА СПОВІДНИКІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ЗЕМЛІ»

Ікона «Собор новых мучениковъ и исповедниковъ в земли карпатстей просиявших» присвячена 100-річчю Мараморош-Сиготскьких процесів, які проходили в 1905-1914 роках та являються яскравим прикладом появи нових сповідників та подвижників благочестя в древній Мукачівській єпархії.

Головна ідея ікони – максимально повно, особливо в історичному аспекті, відобразити сонм святих та подвижників благочестя, які так чи інакше мали вплив на відродження Пра­вослав’я в Мукачівській Пра­­вославній єпархії з часів Ужгородської унії (1646 р.).

eskiz-do-ikonuЗагальний розмір ікони складає 121х158см. Основа дошки вироблена з липи та скріплена дубовими шпонками для запобігання короблення.

Верхній ряд. Тут показано деісусний чин до складу якого увійшли прославлені святі нашого краю, котрі потрудилися на ниві Господній до сер. XVII ст. Серед них: просвітителі моравські – рідні брати Кирил та Мефодій, шановані в карпатських землях свт. Миколай та прп. Онуфрій Великий, благовірні князі Володимир Київський, Ростис­лав Великоморавський, Стефан Венгерський, В’ячеслав Чеський, княгиня Людмила Чеська та рідні брати – преподобні Моісей, Єфрем та мученик Георгій.

Среднік (Центральна частина ікони). Розмір – 72х95 см. Ця частина умовно складається з трьох сегментів:нижній, правий та лівий.

В нижньому сегменті зоб-ражено ряд подвижників бла-гочестя, які відносяться до XX ст.. Серед них – преподобний Алексій Карпаторуський та миряни – учасники Мараморош-Сиготських процесів. З права від мирян схіг. Ніна (Прокоп) з монахинями, а зліва – спод-вижники прп. Алексія архім. Василій (Пронін) та свящ. Іоанн Карбованець.

В правій частині зосереджені святі, які мали пряме відно-шення до Мукачівської єпархії: свт. Іосиф Мараморошський, сщсп. Досіфей Карпаторуський, прп. Іустин Челійський (Сербський) та прп. Іов Угольський.

В лівій частині знаходяться святі, які переважно мали опо-середковане відношення до Мукачівської єпархії: сщмч. Горазд Богемський, прав. Алексій (Товт) Вілкесбарський, сщмч. Олек-сандр Хотовицький та сщмч. Максим Горлицький.

Особливий іконографічний елемент – мандорла – сяйво над горами в якому зображено хрест є символом відродження канонічного Православ’я поміж карпаторосами.

Клейма. Всіх клейм на іконі 14, розміром 19х24 см. Ці зображення показують хронологію подій, які мали місце серед карпаторосів, а точніше – зображення ключового фрагменту із життя того чи іншого святого розміщеного в средніку. Правильно читати хронологію в напрямку зліва направо та зверху вниз.

Сповідник свт. Іосиф Мараморошського, 1701 р.;

Покаяння і труди прав. Алексій Вілкесбарського, 1895 р.;

Проповідь Олександра Хотовицького серед карпаторосів, 1889 р.;

1-й Мараморош-Сигот-ський процес, 1905 р.;

Іуліанія (схіг.Ніна (Прокоп)) та ті що з нею за віру постраждалі, 1912 р.;

Арешт прп. Алексія карпаторуського, 1912 р.;

Закриття молитовних домів, 1913 р.;

2-й Мараморош-Сигот-ський процес, 1914 р.;

Вбивство сщмч. Мак-сима Горлицького, 1914 р.;

Приїзд сщсп. Досифея Карпаторуського в Ізу, 1920 р.;

Труди прп. Іустина Сербського, 1932 р.;

Освячення кафедраль-ного Празького Собору, 1935р.;

Вбивство сщмч. Горазда Богемського та тих що з ним, 1943 р.

Служіння прп. Іова Угольського, 1980 р.

Таким чином, стараннями єпархіального керівництва і БІНДЦ ім.. архім. Василія Проніна на одній дошці зібрано 9 новопрославлених святих, 3 подвижників благочестя та мирян-сповідників – учасників Мараморош-Сиготських процесів, які так чи інакше мали відношення до відродження Православ’я в Мукачівській єпархії. Крім того, зафіксовано здавна шанованих святих в Мукачівській єпархії, які є посередниками святого ус-падкування між святими апос-тольських часів та новими святими в землі карпатській просіявших.

Покаяння і труди прав. Алексій Товта, 1895 р.

На цьому клеймі показано покаяння святого праведного Алек­сія Вілкесбарского разом з його паствою 321 чол., яке прийняв митрополит Володимир Алеутський. Згодом, находячись в лоні Православної Церкви, прав. Алексій пише прокламацію «Где іскати істину», та передає на Закарпаття через заробітчан для поширення її серед тамтешнього населення.

Проповідь Олександра Хотовицького серед карпаторосів, 1889 р.

Як відомо, Олександр Хотовицький знаходився в американській місії та був учасником організації «ROSMAS», яку створив прав. Алексій Товт. В рамках РОСМАС вів активну проповідь серед уніатського крпаторуського населення та, як відомо, був навіть важко поранений від деяких критиків його діяльності.

Проповідь Iоанна Кочурова серед карпаторосів, 1900 р.

Священномученик Іоанн Кочуров, первомученик із сонму новомучеників Руських, також знаходився в американській місії та був учасником організації «ROSMAS», яку створив прав. Алексій Товт. В рамках РОСМАС вів активну пастирську діяльність серед емігрантів-карпаторосів.

1-й Мараморош-Сиготський процес, 1905 р.

Під час цього судового процесу було притягнуто до адміністративної відповідальності семи діячів, які прагнули сповідувати Православ’я. З них владою стягнуто штрафи за їх переконання.

Iуліанія та з нею за віру пострадавші, 1912 р.

Схиігуменя Ніна (Прокоп), в миру Іуліанія, ще за юності своєї в 1912 році разом з іншими дівчатами, які прагнули монашого життя, терпіли від жандармів грудневий мороз стоячи з оголеними ногами в швидкій річці Ріка.

Арешт прп. Алексія карпаторуського, 1912 р.

Преподобний Алексій під час здійснення таїнств в молитовному домі заарештований жандармською поліцією та відведений до Мукачівської тюрми.

Закриття молитовних домів, 1913 р.

Закриття православних молитовних домів жандармами та нищення ними будь-яких предметів, які нагадують про Православ’я: ікони, книги, церковні речі. Книги спалювали в першу чергу на російській мові.

2-й Мараморош-Сиготський процес, 1914 р.

На даний процес було притягнуто до відповідальності 94 осіб, та в ході розгляду справи число звинувачених скоротили до 32. На суд також прибув й ієромонах Алексій. Висунуто дві статті: Винесено вирок – тюрма (різні терміни, до 4,5 років) та грошові штрафи.

Вбивство сщмч. Максима Сандовича, 1914р.

Народився 1882р. в с. Ждиня Карпатської Русі, Австро-Венгрія (теперішня Польща).

Заарештований разом з жінкою. 6 вересня 1914р. без суду винесено вирок – смертна кара. Розстріляний на очах вагітної жінки.

Приїзд свт. Досифея в Ізу, 1920р.

21 серпня 1920 року єпископ Досіфей прибуває в Підкарпатську Русь та відвідує центр православ’я в цих краях село Ізу. Під головуванням преосвященного Досіфея відбулось зібрання, на якому делегати від 60 православних селищ обсудили першочергові організаційні питання Карпато-руської Церкви.

Труди прп.Iустина Сербського, 1932 р.

З кінця 1930 року направлений місіонером до русинів, які поверталися в Православ’я, в закарпатських містах – Ужгород, Хуст, Мукачево тощо. Кандидат в єпископи на відроджену Мукачівську кафедру, але по смиренню відмовляється від неї.

Преображенський В.С.,

голова Відділу по іконопису та храмовому розпису

Мукачівської Православної єпархії

Джерело: Православний літопис. – № 4 (43). – Липень-Серпень. – С. 18-19.

Переглядів: 120

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

twenty − 12 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.