В кожної радості є початок і кінець… Звичайно така мить була і в нас. Загальні збори, обід, подячний молебень в обителі – Йому! За все… Прощання з матушкою Сергією, якій ми всі дуже вдячні. Після молитви імпровізований концерт. Ох і насміялися і поплакали – всі. Далі приїзд батьків – знов сльози… І так щохвилини… Ми – дорослі, а плачемо, як діти….
Так не хотілося їхати додому… Всі сильно потоваришували тут в таборі. Він нас всіх поєднав.
Цього року ми були на оздровчій базі “Смерековий камінь”, що в урочищі “Камянка” біля села Осій. Хочемо подякувати власникам Олені та Родіону за теплий прийом. Табір, чисельно був більший за попередні табори – 76 дітей!
Знаєте, в останній день все було востаннє. І ранкова молитва, монастирське богослужіння, і футбол, і свіже гірське повітря, і звичайно традиційний прощальний концерт для батьків та подячний молебень.
Багато сліз радості і смутку довго просто не давали всім учасникам роз’їхатися додому.
Кожен учасник табору свої письмові спогади про табір починав словами: «Мені сподобалося все». Все – це і нові друзі і походи в гори, і гра в перший раз в житті в футбол зі священиком, і вікторини і квест та багато іншого.
На протязі заїзду в таборі всіх об’єднувала церковна атмосфера пронизана молитвою, співом, спортом, вікторинами і живим, не штучним спілкуванням.
Всім все сподобалось. Всім, і дорослим і малечі. СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ!
До наступного літа всім:)
