Ми живемо в період, коли у суспільстві втрачено багато християнських цінностей, традицій, звичаїв, загублено зняття основ духовного життя людства.

Сьогодні ввійшло у звичай давати імена новонародженим дітям часто в честь героїв з різних кінофільмів, зарубіжних кумирів, артистів, запозичених з назв древніх язичницьких ідолів.

Ім’я людини – священне.

Редакція газети «Нове життя» звернулася до настоятеля Свято-Петро-Павлівського православного храму протоієрея Василія Ігната дати відповідь на низку запитань, які стосуються імені людини, які найбільш поширені у сучасному світі.

– Отче Василію! Найперше, про значення імені в житті людини.

– Людина – вінець Божого творіння. Вона знаходиться на вершині двох світів – духовного і матеріального. Як відомо, Господь Бог створив першу людину з «пороху земного». «І дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і стала людина живою душею» (Бут. 2, 7). А під час сну Господь Бог «узяв одне з ребер його… І перетворив те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама» (Бут. 2, 21-22). Як відомо, наші прародителі були названі іменами Адам і Єва. Ім’я «Адам» в перекладі з єврейської мови означає «червона людина, земля», а ім’я «Єва» також в перекладі з єврейської мови означає «життя». В подальшому ми бачимо, що кожна людина, про яку йде мова на сторінках Біблії, мала своє ім’я.

З Божого благословення, коли в сім’ї народжується дитина, всі радіють: це свято, тому що людина ввійшла в цей світ, а з нею ввійшла безмежна надія. З народженою дитиною входить у світ чистота, світло; входить і беззахисність і можливість для кругу рідних людей пізнати любов і полюбити Богом дароване дитя. А ще – через народження дитини входить в світ надія, тому що цій новонародженій людині все належить, все можливе, лише б ті хто навколо неї, полюбили її так, щоб виховати її гідною людиною, людиною, здатною любити Бога та любити ближнього свого.

Із народженням дитини перед батьками та родиною виникає чимало обов’язків. Серед них одним із важливих є вибір імені для дитини. Слід пам’ятати, що ім’я людини у християнстві – священне, сакраментальне, яке говорить про суть, головне, що має кожен – ім’я. І тому слід уважно ставитися батькам, коли потрібно обрати ім’я для своєї дитини, адже з цим іменем їй доведеться жити і носити це ім’я не тільки у земному житті, а й у вічності.

Для православного християнина важливо обирати для дитини ім’я церковне. Кожного дня свята Церква молитовно прославляє пам’ять одного або декількох святих угодників і праведників Божих, кожний з яких носить те чи інше ім’я. Бажало обирати ім’я дитини в честь імені святого, пам’ять якого молитовно відзначає Церква в даний день, коли народилася дитина. Адже не випадково, а з волі Божої народилася дитинка в цей день.

Неприйнятним є вибір імені дитини в честь своїх власних кумирів, бо християнин не повинен створювати собі кумирів, серед яких іноді зустрічаються імена язичницьких ідолів. При виборі імені не слід керуватися сьогоднішніми віяннями моди, чи обирати одне з імен вашого власного родоводу. При цьому слід пам’ятати, ідо дитині слід давати ім’я в честь того чи іншого православного святого, який буде її небесним покровителем. Не представник власного родоводу, а саме святий праведник, в честь якого отримала ім’я дитина, буде її небесним покровителем та молитвенником протягом всього її земного життя та відходить з даним іменем у вічне життя і стає спадкоємцем Царства Небесного.

– Яке ставлення Церкви до наречення імені новонародженої дитини?

– Як відомо, кожна людина, яка народжується на світ, покликана отримати і духовне народження, яке відбувається в Таїнствах Церкви Христової Перше місце серед семи Таїнств Православної Церкви займає Таїнство Хрещення, про яке йде мова у Символі віри – «Вірую в Єдиного Бога». Першим воно стоїть в ряду не тому, що вище інших таїнств, а тому; що тільки людині, яка отримала таїнство Хрещення, надається право називати себе православним християнином і тільки це таїнство відкриває їй дорогу для доступу до інших таїнств. Без нього людина не має право отримати жодне із християнських таїнств. Саме Хрещення відкриває кожному християнину двері у Церкву Христову.

Хрещення – це таїнство, в якому люднім через триразове занурення тіла в освячену воду в ім’я Отця і Сина і Святого Духа помирає для тілесного і гріховного життя і народжується для нового духовного життя. Хрещення – перше християнське таїнство, початок благодатного єднання людини з Богом. Приймаючи хрещення, людина Благодаттю Святого Духа духовно народжується, стає членом Церкви Христової. Початок власне християнського хрещення необхідно віднести до часів, коли Іісус Христос заповідував здійснювати його (Мф. 28, 18-19).

Таїнство Хрещення здійснюється разом з Таїнством Миропомазання у Православній Церкві, куди входить чимало обрядів. Зокрема, серед обрядів є такі, які здійснюються до Таїнства Хрещення. Серед них читаються три молитви матері в перший день, яка народила дитину, а молитва при нареченні імені читається у восьмий день після народження дитини.

Церква Христова відповідально відноситься до наречення імені дитині. «Наречення імені» у Церкві має ще й іншу назву – «назнаменання», яка зустрічається в «Настольній книзі священно-церковно-служителя», видана С.В. Булгаковим у 1913 році.

При нареченні імені младенцю священик дає йому ім’я, просить Бога, щоб дане младенцю православне християнське ім’я постійно перебувало з ним, і щоб він, живучи по-християнськи згідно заповідям Божим сподобився отримати і Царство Боже. Перед початком молитви священник благословляє лоба, уста і груди младенця, читає тропар Стрітення Господнього: «Радуйся, благодатная Богородице Діво…»

Наречення младенця православним християнським іменем Церква рекомендує особливо у восьмий день після його народження, слідуючи при цьому прикладу Христа Спасителя, Який ім’я Іісус прийняв у восьмий день після Свого народження, згідно з Старозавітнім законом обрізання і наречення імені (Бут. 17, 4-15). Але буває і раніше восьмого дня наречення імені, якщо дитина хвора і таїнство Хрещення над нею здійснюється після народження. Сьогодні наречення імені здійснюється одночасно з хрещенням младенця.

До наречення імені новонародженої дитини Церква ставиться відповідально. Всім православним християнам даються імена виключно в честь святих Православної Церкви. Саме «імена святих» даруються нам в честь і знамення союзу членів Церкви земної з членами Церкви Небесної, в якій перебувають святі праведники Божі. І ті і другі складають одне тіло Церкви під єдиною Главою Христом і знаходяться в живому спілкуванню між собою. Приймаючи імена святих, новонаречені зобов’язуються уподібнюватися їм своїми добрими справами, своїм богоугодним життям підтверджувати значення свого імені. Святий Іоанн Златоуст говорить, що «християни при іменах новоприйнятих, повинні дивитися на святі лиця, як на зразок добродітелей і блаженства».

В православній традиції не прийнято давати імена римо-католицької традиції: Адольф, Аделаїда, Броніслав, Браціан, Леон, Мечислав, Станіслав, Марта, Роза, Тереза, Франціска. Це ж стосується і протестантизму: Альберт, Леонард, Амалія, Беатріса, Ернестина, Клара, Клементина, Шарлотта, Діана, Сніжана і т.д.

Православна Церква зберегла благочестивий звичай не давати імен в честь Господа Іісуса Христа і Його Пречистої Матері Діви Марії.

Не даються імена і в честь негативних біблейських осіб, як наприклад Каїн, який вчинив перше вбивство рідного брата Авеля. «І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його» (Бут. 4, 15), звідси існує так звана «Каїнова печать». Часто про погану людину говорять, що вона має «хамську поведінку», що походить від імені Хама, який посміявся над своїм рідним батьком праведним Ноєм. Серед таких імен є ім’я Авесалома, сина Давида, який повстав проти рідного батька і повісився на дереві своїм волоссям. Не називаються іменем в честь Іуди Іскаріотського, який продав Іісуса Христа за 30 сребреників.

– Отче Василію! Із сивої давнини в Київській Русі переважали імена, які збереглися до наших днів – Володимир, Ольга, Борис, Гліб…

– Православні імена християнської Церкви дійшли | до нас із сивої давнини. Кожне з цих імен мало величезний духовний смисл. Серед імен найбільш поширених у Християнській Церкві є низка імен в честь ангелів, пророків, старозавітних праведників, апостолів, святителів, мучеників, преподобних… Ці святі прославилися серед різних народів. Чимало імен походять з різних мов: єврейські, халдейські, персидські, грецькі, латинські, єгипетські, грузинські, слов’янські, болгарські… Кожне з імен в перекладі з древніх мов має своє значення. Наведу приклади найбільш поширених імен, які вживаються сьогодні.

Чоловічі імена:

Адріан – з Адрії (італійського міста, або той, хто живе на Адріатичному морі), Олександр – захисник людей (грецьк.), Олексій – захисник, помічник (грецьк.), Анатолій – східний (грецьк.), Антоній – здобуття (грецьк.), Арсеній – мужній чоловік (грецьк.), Артемій – здоровий (грецьк.), Борис – (слов’янське), Богдан (Феодор) – Богом даний (грецьк.), Василій – царський (грецьк.), Валерій – бадьорий, міцний (лат.), Віктор – переможець (лат.), Володимир, В’ячеслав, Георгій, Григорій, Давид, Даниїл, Дмитрій, Діонісій, Євгеній, Євфимій, Еміліан, Єфрем, Захарія, Зосима, Ігнатій, Ігор, Іоанн, Іов, Йосиф, Іуда (в честь Іуди, брата Господнього, одного з 12-ти апостолів), Кирило, Костянтин, Лазар, Леонід, Лука, Максим, Марк, Матфей, Мефодій, Миколай, Михаїл, Мстислав, Назарій, Никита, Олег, Онуфрій, Орест, Павло, Петро, Пімен, Прохор, Роман, Ростислав, Савва, Святослав, Серафим, Сергій, Спиридон, Стефан, Тимофій, Тихон, Трофим, Фадей, Феодор, Феодосій, Феофан, Філіп, Філарет, Фома, Христофор, Юрій, Яків, Ярополк (у хрещенні Петро Ізяславич), Ярослав.

Жіночі імена:

Агапія – любов (грецьк), Агафія – добра (грецьк.), Олександра – мужня захисниця людей (грецьк.), Анастасія – воскресіння (грецьк.), Анна – благодать (євр.), Ангеліна – вісниця (грецьк.), Валентина – сильна (лат.), Варвара – іноземка (грецьк.), Василиса – царственна (грецьк), Вероніка (Віринея), Вікторія, Віра, Галина, Дарія, Домніка, Емілія, Єва, Євгенія, Євдокія, Євпраксія, Євфросинія, Єкатерина, Єлена, Єлисавета, Зінаїда, Злата, Зоя, Ірина, Іуліанія, Іулія, Валерія (Калерія), Катевана, Клавдія, Ксенія, Лариса, Лідія, Любов, Людмила, Магдалина, Маргарита, Маріам (сестра пророка Мойсея), Маріанна (сестра апостола Філіпа), Марія, Марфа, Матрона, Меланія, Надія, Наталія, Ніка, Ніна, Нонна, Олімпіада, Ольга, Павла, Параскева, Пелагія, Раїса, Саломія, Соломонія, Світлана (Фотинія), Серафима. Софія, Сусанна, Таїсія, Татіана, Февронія, Фекла, Надія, Феодора, Фотинія, Христина (Христова), Юлія. Це скорочений перелік імен, які саме більше вживаються.

В Православній Церкві під час наречений імені вживається тільки одне ім’я в честь православних святих. Під час прийняття чернечого постригу чи прийняття великої схими – дається друге ім’я.

Щодо слов’янських імен, як наприклад Володимир, то під час Хрещення його було названо Василієм, а Ольгу – Єленою. Після того, як вони були пораховані до лику святих, їх слов’янські імена ввійшли у широке вживання в Церкві.

– Раніше за іменами неважко було визначити, кали людина народилася.

– Це дійсно так було в стародавні часи, коли нованароджених і хрещених називали в честь святих. Наприклад, якщо дитина народилася на Старий Церковний рік, коли святкується пам’ять святителя Василія Великого, то її називали Василем, якщо в період відзначення свята в честь святих апостолів Петра і Павла, то младенця називали Петром чи Павлом і т. д. Зокрема, і я народився на Старий церковний новий рік, і батьки назвали мене Василем.

– Отче Василію! У даний час молоді батьки здебільшого називають своїх дітей іншомовними іменами, взятих в основному із заокеанських серіалів.

– Я особисто намагаюся пояснити батькам, що дитину слід називати церковним іменем в честь православних святих. При чому тут заокеанські серіали, які сьогодні в моді, а через деякий час вони просто забудуться. А з названим іменем доведеться жити все життя.

– Що б Ви порадили молодим батькам?

– Більше прислухатися до голосу пастирів Церкві. Саме священик може дати вичерпну відповідь з нього питання. І, слава Богу, батьки в основному приймають мудрі пастирські поради, адже з правильно обраним іменем вашим дітям доведеться жити і в земному житті, і у вічності. І слід пам’ятати батькам, що послух у Церкві цінується вище поста і молитви.

За матеріалами: http://dzerkalo-zakarpattya.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.