У повсякденні церковних свят, подій, заходів ми постійно взаємодіємо з різними священнослужителями. Здавалося б, зовні вони мало чим відрізняються один від одного: відповідне церковне одягання, строгий вигляд з мудрістю в очах. Проте кожний з них є унікальною особистістю, з надзвичайними талантами, подарованими Богом. Щораз неймовірно приємно спілкуватися з духовними особами і водночас відкривати для себе повноту людської натури, задуманої Творцем. Нині ми розмовляємо із священиком Мукачівської єпархії, який з благословення правлячого архієрея виготовляє для храмів деревяні іконостаси, престоли та іншу утварь, – настоятелем Свято-Петро-Павлівського храму с. Малий Березний та Свято-Михайлівського храму с. Забрідь Великоберезнянського благочиння, протоієреєм Михайлом Лугошем.
– Отець Михаїл, розкажіть про те, як ви захопилися виготовленням дерев`яних іконостасів і престолів? Коли це відбулося, що підштовхнуло?
– З 14-15 років я став займатися різьбою по дереву, і першим моїм вчителем був Леонід Андрійович Беца, вчитель художньої різьби по дереву у міжшкільному виробничому комбінаті с. Колочава, Міжгірського району. Своє служіння священика я розпочав у Волинській єпархії у 1997 році. В цьому ж році в храмі встановлювали новий іконостас і я зацікавившись роботою майстрів, сам почав вирізати деякі елементи іконостасу та рамки для ікон.
– Пригадайте, яким був ваш перший виріб. В якому храмі він тепер знаходиться?
– 20 жовтня 1997 року архієпископ (нині Митрополит) Ніфонт призначив мене настоятелем храму святого Архангела Михаїла с. Кукли Маневицького району Волинської області і перший мій виріб був престол для освячення у цьому храмі. Я його виготовляв з благословіння владики Ніфонта, який і освятив його 22 листопада 1997 року.
– Як відбувається процес виготовлення того чи іншого виробу? І скільки часу для цього потрібно?
– До кожного виробу є особливий підхід, перш за все, це хороший матеріал. Для різьби це дерево з липи, для каркасних робіт хвоя або твердолисті породи деревини. Для виготовлення ж престолу найкращими в основному є дуб або ясен. 
На початку виконується ескіз іконостасу (частинами) або кіоту (чи іншого виробу), і вже потім розпочинається робота з деревом. Часу робота забирає по-різному, залежно від обсягу замовлення. Якщо виготовлення престолу триває приблизно тиждень, то невеличкий іконостас можу робити і до одного року – всі роботи по дереву, крім токарних виконую сам.
– Як готуєтеся до роботи, чи важливий духовний настрій?
– Духовний настрій дуже важливий. Будучи роздратованою, людина не може нічого робити, тим більше, якщо ця різьба виготовляється для храму. На кожний свій виріб я отримую благословіння і молитовну підтримку нашого правлячого архієрея, Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського. У нього я завжди беру духовні і життєві поради, а це якраз і дає мені заспокоєння, сили у роботі.
– Назвіть найнезвичайніший виріб, що найбільше запам`ятався. І той, який, можливо, доводилося виготовляти у короткі терміни…
– Це святий престол для храму святої великомучениці Катерини комплексу «Воєводино», який освячував вже покійний Предстоятель нашої Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан). Радість від того богослужіння і освячення престолу я запам`ятав на все своє життя!
А престолом, який довелось виготовляти у найкоротший термін (за одну добу!) є той, що знаходиться в храмі-каплиці преподобного Агапіта Києво-Печерського у місті Ужгороді, який був освячений нашим правлячим архієреєм.
– Скільки замовлень маєте в середньому на місяць?
– Усе залежить від обсягу роботи замовлення. Як я вже казав, може бути замовлення на яке піде один тиждень, а може бути замовлення, на яке піде близько року, так що буває по-різному.
– А як співпрацюєте зі священниками-замовниками?
– Дуже добре. Однак, будучи сам священиком і маючи сімейні турботи, не завжди вчасно виконую замовлення, хоч і стараюся все робити у вказаний термін. Слава Богу, священнослужителі ставляться до подібного з порозумінням, я ж завжди відчуваю їхню молитовну підтримку.
– Ваша сім`я з розумінням ставиться до вашої діяльності? 
– Так, виявляють підтримку. Бувають дні, коли вся сім`я зайнята роботою – з радістю допомагають у шліфуванні різьби, фарбуванні, підготовці під позолоту.
– Над чим працюєте наразі і що ще б хотіли зробити в майбутньому?
– На даний час завершую різьбу для престолу с. Малий Березний і паралельно робимо центральний аналой у храм преподобного Олексія Карпаторуського Свято-Успенського монастиря с. Домбоки. Хотілося б зробити багато корисного для Святої Церкви, але на все воля Божа! Наперед нічого не планую і не загадую.
– Священнослужитель є надзвичайно зайнятою особою, як же тоді можна гармонійно віднайти час для улюблених корисних занять? Ваші поради…
– Служіння Богу є центром життя кожного священнослужителя. Я знаю багатьох священиків, які крім основного с
вого покликання, займаються різного роду працею: бджолярством, художніми роботами і т.д. Тому кожна людина індивідуально знаходить час для улюбленої справи, головне, аби тільки захоплення певною справою не перечило головному у житті кожного з нас – служінню Богу і спасінню душі. Щось особливого порадити я не можу, скажу тільки одне, щоб і жили ми, і трудилися по голосу своєї совісті, яка за вченням церкви є голосом Божим у душі людини.
– На завершення нашої розмови, отець Михаїл, хотілося б почути від вас, що ви вкладаєте у поняття таланту…
– Талант – це дар Господній і кожна людина з вдячністю повинна приносити його для служіння Богу. Мій талант теж дар Божий і належить Господу, мені немає чим хвалитися чи гордитися. У нас є багато чудових майстрів з церковної різьби по дереву і із деякими я знайомий та з вдячністю користуюсь їхніми порадами.
Для мене служіння у сані священика і церковне різьблення – єдина гармонія молитви Богу. Радію і дякую Богу за цей великий дар, яким мене нагородив Господь. За це я вклоняюсь Його святому Промислу щодо мене.
Спілкувалася Ольга ПАЛОШ,
спеціально для https://m-church.org.ua/
ФОТО: Віталій МУХА та з особистого архіву священика
