З благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського представники Іршавської молодіжки з учнями Ільницької школи-інтернату відвідали Почаївську Лавру, а також Кременецький Богоявленський монастир, скит і джерело праведної Анни. Молодь супроводжував голова братства ієромонах Агапіт (Шпиняк).
В середу пізно ввечері, коли небо було вкрито зорями, які наче освітлювали шлях до великої святині Почаївської Лаври, після відслуженого священнослужителем молебня, дітки та молодь вирушили в дорогу. Майже ціла ніч в дорозі, невиспані і стомлені дітки нарешті на ранок доїхали до місця про яке багато чули та ніколи ще не бачили – до Кременецького жіночого монастиря.
Раннім ранком паломники вийшли з автобуса і разом з батюшкою пішли вклонитись та попросити молитовного заступництва Матінки Божої. Після полуношниці малеча трохи відпочивши рушила знов в дорогу, в гості до Митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія. Щира зустріч з митрополитом вразила всіх присутніх, доброта з якою відкрив двері Митрополії, а найперше свого серця Митрополит Сергій закарбувалась у серцях юних паломників. Обдаровані багаточисленними дарунками, зігріті теплим люблячим словом Митрополита, паломники рушили далі. На черзі був істочник, в якому хоробрі юні серця вирішили разом з батюшкою окунутись для зцілення душі і тіла.
«Звісно в дорозі було все, і добре, і не дуже, та всі були впевнені, що все, що траплятиметься вони зможуть перенести, адже з ними благословіння і щира молитва люблячого архієрея Феодора, який своєю молитвою просить Господа за усіх», – зазначив голова братства.
Повечір’я у Кременецькому монастирі, знайомство з його історією і зустріч з ігуменею монастиря не залишило нікого без сліз у серці. Мудра, добра, щира матушка-ігуменя прийняла паломників як рідних дітей приймає мама.
Сповнені вражень раннім ранком братчики з дітками вирушили до тієї, що завжди усіх утішає – до Матері матерів Цариці неба і землі, Пресвятої Богородиці. Під спів братії Лаври учасники поїздки мали змогу прикластись до чудотворного образу Владичиці нашої Почаївської Божої Матері, попросивши у Неї допомоги. Дітки, особливо сирітки, сприймають цей світ не так як ми, стоячи біля ікони наче біля самої Богородиці вони не просять гроші чи славу або дорогі дарунки, вони просять те, що маємо ми з вами і не цінуємо батьківську любов, турботу або просто, щоб тато і мама були і у них. Сльози, біль, відчай переповнюють майже усі сирітські серця та у іконочки Матінки Божої вони знаходили утішеніє і розраду.
Екскурсія Лаврою, печерка і мощі святих преподобних отців Іова і Амфілохія, у яких просили молитовного заступництва юні паломники, залишаться в пам’яті надовго. Цією поїздкою, мабуть у кожному сердечку посіялось маленьке зернятко віри, надії, любові. Тепер будемо просити Господа, щоб вони проросли і дали свої плоди на ниві Христовій.
Вже над ранок суботи братчики, дітки і батюшка повернулись в свої домівки, збагачені духовно, обдаровані дарунками, з надією на милість Божу будуть продовжувати своє буденне життя та, може, після побаченого, життя не буде таким уже й буденним. «Пресвятая Богородице спаси нас!» – з такими словами звертаймось до Матінки Божої, просімо заступництва і Її покрова усім нам!
Іршавське молодіжне братство
