Кожного року, напередодні Новоліття, 31-го грудня, до шанованої святині України Свято-Успенської Почаївської Лаври, з паломницькою поїздкою вирушає молодь з різних куточків України і закордону. З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Онуфрія і в цьому році був проведений щорічний новорічний молодіжний форум.
З Ужгорода в напрямку до Почаєва також вирушили молоді люди, які вирішили зустріти новий 2016 рік не так як завжди, і що основне, з молитвою. Приїхавши увечері 31 грудня до Почаєва, ми йдемо на Всенічне бдіння, яке звершується в переддень вшанування пам’яті преп. Амфілохія Почаївського. За Божою милістю, нам вдалось вклонитися святиням святої обителі, попросити Бога і Божу Матір про найсокровенніше і з миром в душі зустріти Новоліття. А безпосередньо його зустріч відбулася не гучними святкуваннями та феєрверками, а палкою та дружньою молитвою, єднанням душ та сердець, вітаннями один одного у приємній компанії.
Кожен з трьох днів був насичений цікавими екскурсіями, зустрічами, бесідами зі священиками, ранішніми та вечірніми службами. 1-го січня молоді люди взяли участь у святковому богослужінні, яке відбулося в Преображенському соборі, за участю великої кількості Митрополитів і єпископів, серед них був і митрополит Хустський и Виноградівський Марк.
А вже по обіді на традиційну зустріч Молодіжного форуму з митрополитом Тернопільським і Кременецьким Сергієм зібралася рекордна кількість молодих людей. Митрополит Сергій, а також єпископ Ірпінський Климент і ректор Почаївської Духовної Семінарії архімандрит Нафанаїл відповіли на численні питання молоді.
Підвечір у місцевому клубі продовжилося приємне проведення часу та спілкування молодих людей з різних областей. Ну, а після цього, походи одне до одного в гості, співи колядок, захопливі ігри, веселі жарти …
А вже третього дня, після ранкового богослужіння, ми відвідуємо Свято-Духівський скит, братське кладовище і вирушаємо додому, сповнені незабутніми враженнями і сподіваннями на те, що рік який ми розпочали на благословенній Божою Матір’ю землі, буде наповнений благими митями нашого життя.
Про свої враження від поїздки з нами поділилися її учасники:
Павло Форкош, організатор поїздки, Ужгород:
– Особисто я зустрічаю Новий рік у Почаєві вже вдев’яте. Ми почали організовувати цей Молодіжний форум, бо в принципі варіантів зустрічі Нового року для православних людей не так вже й багато: або вдома, або піти кудись погуляти, або просто лягти спати. У перші роки в основному збиралася закарпатська молодь, потім почали приєднуватися молоді люди з інших областей, з-за кордону. А тепер вже нікого не потрібно спеціально запрошувати, бо про цей форум вже знають всі. Це підтверджує й те, що цього року була більша кількість молоді, як зазвичай.
Зустріч Нового року в Почаєві щороку різна, тому що завжди інші місця проживання, різні компанії, різні ситуації. Ось в цьому бачу оригінальність, а родзинкою є те, що ми їдемо саме до Почаєва, до святині. Радує й те, що у Почаєві завжди є сніг. Неповторно, інтригуюче, цікаво і натхненно ми вступили в новий рік.
Такі поїздки, ненав’язливо, без усіляких надзусиль роблять місіонерську роботу, адже малоцерковні люди таким чином стають ближче до церкви. Ну, і, звичайно, у кожного як мінімум з’являються нові друзі і приємні спогади.
Марек, віце-Президент Братства православної молоді Словаччини, Пряшів:
– Я дуже щасливий, що мене закликав поїхати до Почаєва мій однокурсник з семінарії. Я вже давно не був у Почаївській Лаврі, а так хотілося прикластися до святинь, і мощей преп. Амфілохія. Мені сподобалося, що Новий рік ми зустріли у добрій атмосфері. Люди, які тут зібралися багаті духом, наповнені благодаттю і радістю. До речі, у нас в Словаччині є теж цікава традиція зустрічі Нового року із забавами, іграми, колядами.
Анастасія, учасниця поїздки, Мукачево:
– Моя поїздка до Почаївської Лаври була абсолютно незапланованою, я випадково почула, що моя подруга хоче їхати з православним братством сюди. Ось так я й приєдналася до неї. Найбільше мені сподобалася атмосфера, тому що все було по-дружньому. Саме тут я побачила наскільки відрізняються люди віруючі від людей невіруючих. Саме релігія може настільки зблизити людей, тому що ми тут зібралися усі різні. Усе пройшло настільки тепло і приємно, наче склався пазл один до одного. У людей релігійних багато спільних тем, вони мають одні й ті ж цінності. Ми усі одне одного розуміли, допомагали навіть у незначних речах і це показує наскільки добре релігія впливає на людей. У той же час, бачачи більш воцерковлених людей я розумію до чого маю прагнути сама, що треба йти цією дорогою, йти до Бога.
Ольга ПАЛОШ, спеціально для m-church.org.ua
