Дуже добре, коли ми плачемо від радості. Хтось спитає: як це? Це – коли в тебе народжуються діти, коли ти радієш за другого, коли в тебе приємна новина і нарешті, коли ти лежиш на ліжку в лікарні і до тебе приходять «несподівані» колядники.
9 січня з благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського та ініціативи Молодіжного відділу єпархії священнослужителі разом з молоддю Ужгорода продовжили Різдвяну естафету, відвідавши з колядою Закарпатський обласний онкологічний клінічний диспансер та Обласний протитуберкульозний клінічний диспансер.
Вже традиційно у період Різдвяних свят Мукачівська єпархія проводить низку соціально-місіонерських, благодійних проектів та святкових коляд, тощо. Цей рік не став винятковим.
Спочатку ми відвідали онкологічний диспансер.
Думаю, що немає кращого і разом з тим найважчого покликання у світі, як служіння іншим через ліки та слово. Коли ти, як священик заходиш в палату, на тебе дивляться люди, як на «ангела», який несподівано завітав до них. І люди починають плакати від радості. Ця радість непідробна без фальшу. І настає час, коли тобі потрібно щось сказати їм…. В тебе в запасі 1-2 хвилини… Слова втіхи знайти непросто. Але ти говориш: «Сьогодні Бог народився для нас всіх, розумієте. І для Вас і для нас. І для тих, хто ще не народився…. Бог створив і ліки і лікаря. Все буде добре. Вірте і моліться».
Християнство – це не фікція і не ідилія. Християнство – це Живий Бог в живих і як би це не звучало парадоксально в мертвих людях. Він живий для всіх! Від нас залежить відкрити Його в собі.
Через хвороби люди розуміють багато в своєму житті.
Ми ходимо, співаємо, роздаємо солодощі. І в ці хвилини відчувається щось «неземне» в цій «земній» лікарні. Прославлення і молитва до Бога в очах хворих людей в лікарнях – це окрема наука в Церкві під назвою «Бого-життя», «Бого-бачення».
Пора їхати додому. На останню маршрутку не встигаю по часу. Їдемо разом з отцем Василієм і говоримо про все в тому числі і про враження. Ми ще там… З ними… І це не пройде ще завтра, післязавтра, через тиждень.
Окремо дякуємо нашим колядникам: Оксані, Софії та Віктору.
Хритос Рождається- Славімо Його!
