16 вересня 2018 року, в 16 неділю після П’ятидесятниці в день молитовної пам’яті священномученика Анфіма, єпископа Нікомидійського на 88-му році життя відійшла у вічність монахиня Капітоліна (в миру Акіліна Василівна Кричфалушій).
Спочила була однією з найстарших сестер Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря. В останні часи через важку хворобу лежала прикутою до ліжкав. Матушка була відомою подвижницею благочестя в нашому краї та поза його межами. Вона смиренно несла свій молитовний подвиг на протязі всього свого життя. До неї приходили тисячі людей за порадою і втіхою, котрі силою благочестя, вона їм давала.
Чин похорону відбувся 17 вересня в Мукачівському жіночому монастирі. У співслужінні духовенства монастиря, благочинних та священнослужителів єпархії відспівування покійної очолив настоятель Ракошинського Свято-Покровського чоловічого монастиря, архімандрит Митрофан (Шимон).
Після відспівування спочилої священнослужитель обителі, архімандрит Силуан (Петровцій) за давньою традицією монастиря зачитав до присутніх прощальне слово від імені матушки Капітоліни.
З біографії спочилої:
Монахиня Капітоліна (в миру Акіліна) народилася 19 листопада 1930 року в селі Велятино Хустського району Закарпатської області від православних благочестивих батьків Василя та Параскеви. Її батьки постійно перебували при храмі, віддаючи себе служінню і молитві Богу. Сім’я спочилої була велика. Діти за прикладом батьків у всі неділі та свята відвідували храм.
В дитинстві в село Велятино неодноразово приходили монахині з Липчанського Свято-Різдва-Богородиці монастиря, щоб читати в домівках людей Псалтир. Молода Акіліна приходячи зі школи часто ходила з черницями читати Псалтир. З дитинства любила чернечий одяг.
Після закінчення школи у 18 років прочитала Псалтир за себе. Помолившись Богу, попросила Божого благословення, і відразу захотіла в монастир.
Після Великодня в 1949 року прийшла в Мукачівський Миколаївський монастир. Послушницю радо зустріла ігуменя Параскева (Прокоп) з сестрами. Настоятелька приймає молоду послушницю в монастир. Так справдилося бажання молодої дівчини.
У 1952 році була пострижена в інокині з ім’ям Капітоліна. Постриг звершив духівник монастиря, архімандрит Василій (Пронін).
З 1958 по 1974 роки несла послух в Патріархії. У 1965 році в Мукачівському монастиря прийняла постриг в мантію. Постриг звершив отець Василій. При постризі духівник сказав моназині такі слова: «Матушка Капітоліна, − знай, що ти прийняла на себе. Де б ти не була, спокус в житті буде багато, особливо чернечих, але чернечих правил не забувай».
В 1976 році матушка ігуменя Афанасія (Багуряк) відправляє монахиню на послух в Єпархіальне управління Мукачевської єпархії. Керуючим єпархією тоді був владика Савва (Бабинець). В Єпархіальному управілння несла послух 12 років, коли став архієреєм владика Дамаскін (Бодрий).
В різні часи в обителі несла послух монастирського писаря, благочинної, тощо.
На основі архіву Мукачівського Миколаївського монастиря, підготував:
голова Інформаційного відділу, протоірей Олександр Монич
∗∗∗∗∗
Від себе особисто та Мукачівського Єпархіального управління висловлюю молитовні співчуття рідним та близьким померлої, які втратили свою молитвеницю. Молюся за упокій душі спочилої монахині Капітоліни.
Мукачівська єпархія глибоко сумує з приводу смерті справжньої монахині та подвижниці благочестя Мукачівської єпархії. Нехай Господь, упокоїть її душу в своєму Царстві.
Закликаю всіх священнослужителів Мукачівської Православної єпархії Української Православної Церкви до посиленої молитви за новопредставлену.
Вічна їй пам’ять!
†ФЕОДОР,
митрополит Мукачівський і Ужгородський