22 листопада, у середу 25-го тижня після П’ятидесятниці, в день молитовної пам’яті ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця» (Х) керуючий Мукачівською єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершив архієрейське богослужіння в Свято-Успенському жіночому монастирі в с. Домбоки Мукачівського району.
До монастиря також прибули тисячі паломників, зокрема багатолюдні Хресні ходи з Ужгорода та Мукачева.
При вході в обитель архіпастиря зустрічала настоятельниця – ігуменя Катерина (Іванчо) з сестрами та духівник обителі – архімандрит Даниїл (Дзібенчук).
Його Високопреосвященству співслужило понад 40 священнослужителів єпархії.
Особливо посиленою під час Божественної літургії була молитва за мир в Україні.
Наприкінці богослужіння керуючий єпархією разом зі священнослужителями звершив урочистий молебень до чудотворного образу Божої Матері «Скоропослушниця» та привітав настоятельницю обителі, ігуменю Катерину зі святом.
В кінці на всіх присутніх архіпастир закликав Боже благословення.
Нагадаємо: В Домбокському монастирі є точна копія чудотворного образу Божої Матері «Скоропослушниця». 13 липня 2015 року історичний літопис жіночої чернечої обителі був значно поповнений. З благословення владики Феодора в цей день вшановуватиметься перенесення цієї чудотворної ікони із Єрусалиму на Закарпаття.
З історії: В далекому 1938 році з благословіння патріарха Святого Града Єрусалима – святійшого Тимофея чудотворний образ Божої Матері «Скоропослушниця» був принесений до чернечої обителі на Закарпаття схиігуменом Серапіоном (Іваник). Ікона знаходиться тут і по сьогоднішній час.
Фото: Іван ФЕННИЧ
22 листопада Церква святкує пам’ять ікони Божої Матері «Скоропослушниця»
У XVII столітті життя ченців на Афоні було сповнене тривог і небезпек. Саме в цей час монастир Дохіар несподівано отримав велику допомогу і розраду від самої заступниці всього Афона — Пресвятої Богородиці.
Йшов 1664 рік. Трапезною обителі в той час завідував монах по імені Ніл. Виконуючи послух, він спускався з кухні в підсобні приміщення, а щоб освітлювати собі шлях, тримав в руках запалену скалку.
Монастир Дохіар
По дорозі він проходив повз велику ікону Богородиці, яка була зображена на зовнішній стіні трапезної. Там через неуважність він притуляв лучину до стіни поруч з іконою, і дим від свічки коптив на образ Богородиці.
Одного разу він почув, як якийсь голос говорить йому: «Монах, не чади мені на ікону!». Ніл подумав, що це марення і продовжив свою роботу.
Минуло кілька днів, а він продовжував ставити поруч з іконою свою лучину, яка була зроблена з рецина*, тому сильно диміла. Раптово він почув гучний голос: «Монах, доки ти будеш оскверняти Мій образ?»
Після цього чернець осліп. Тільки тоді він зрозумів, звідки був голос, і, розкаявшись, провів кілька днів перед іконою, благаючи Богородицю про прощення. Його сльози і безперестанні благання принесли результат.
Він утретє почув голос Богоматері, яка лагідним, тихим, материнським голосом сказала: «Монах, я почула твої молитви, і відтепер ти прощений і будеш бачити. Оголоси іншим отцям і братам, що я Матір Бога Слова і разом з Ним цій обителі архангелів і святителя Миколая покрив і заступництво. І відтепер нехай звертаються до мене у будь-якій нужді. Швидко я їм відповім і всіх тих, хто з благоговінням будуть звертатися до мене православних християн, тому що Скоропослушниця іменуюся».
Після цього ченці збудували навпроти ікони каплицю. Перед образом повісили незгасиму лампаду і влаштували позолочене уклінне місце. Завдяки багатьом чудесам, які через Свою ікону здійснювала Богородиця, поклінне місце наповнилося приношеннями.
Влітку 1996 року чудотворна ікона Скоропослушниця приготувала несподіване благословення як для насельників обителі, так і для всіх православних християн. За іконою, на якій був срібний позолочений оклад, реставратор Антоній Глінос виявив настінний розпис 1563 року, тобто саму чудотворну ікону.
З тих пір більш пізня ікона в срібному окладі була поміщена окремо в цій же каплиці. Тепер монахи і паломники мають можливість благоговійно поклонятися тій самій чудотворній іконі «Скоропослушниця».
За матеріалами Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ
Більш детально з історією Домбокського Свято-Успенського жіночого монастиря можна ознайомитися з наукової праці історика Юрія Данильця – “Нариси історії православного монастиря в с.Домбоки Мукачівського району”: