УжНУ: Священнослужителі єпархії стали магістрами історії факультету історії та міжнародних відносин

«Дякую, що ви були», – факультет історії та міжнародних відносин попрощався зі своїми магістрами. 
Закарпаття має понад 60 нових фахівців зі спеціальностей «Історія», «Історія та археологія», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Менеджмент».

Зі щирими усмішками й не менш щирими сльозами на факультеті історії та міжнародних відносин днями прощалися зі своїми випускниками. Цього дня вітали понад 60 магістрів.

Цього року з-поміж інших випускників Вишу ступінь магістра історії здобули і священнослужителі Мукачівської єпархії. Зокрема, це: голова Єпархіального відділу Пенітенціарного служіння, благочинний міста Ужгород, протоієрей Володимир Гуй та науковий співробітник Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), протоієрей Василій Юрина.

Надія Керецман

Вітання декана й побажання знайти своє місце у житті випускникам передав його заступник Віталій Андрейко та від себе додав: «Ви – наше майбутнє, і від вашої наполегливості й старань залежить не лише доля нашої області та регіону, а й держави загалом».

Заступниця декана з виховної роботи Надія Керецманзвернулася до випускників із напунім словом, а до їхніх батьків – зі словами вдячності: «Приймаю ваших дітей як своїх. Вони приречені на успіх й обов’язково знайдуть своє місце у житті. Ми вклали в них частинку душі. Діти, точніше – уже колеги, ви показали приклад справжньої дружби, мужності, ви милосердні, добрі. Це не порожні слова, бо у цього всього є передісторія… Так склалося, що ви дуже швидко подорослішали. Ви пережили великі зміни у суспільстві, в університеті. Нехай із вами буде успіх, а свою людяність пронесіть через усе життя».

«Не розраховуйте, що з отриманням диплома весь світ упаде до ваших ніг. Пам’ятайте, що після цього потрібно працювати, вдосконалюватися – і лише тоді прийде успіх у дорослому житті», – зауважив доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Шніцер.

Вдало доповнив сказане доцент кафедри історії України Павло Леньо: «Дурний не той, хто не ностальгує за дитинством, а той, хто хоче в ньому лишитися. Тепер ви стаєте більш відповідальними. Ми з вами вирушали в поля на практики, де не було комфортних умов, але була душевність і дружна атмосфера. Дякую, що ви були».

А пригадати і справді є що! Тепер уже колишній студент Василь Карповкаже: «Наш курс пережив стільки, що всього й не пригадати! Ми знайшли своє кохання, кращих друзів, яким можна зателефонувати о третій годині ночі й попроситися переночувати… Дякую однокурсницям, які давали списувати, бо без них я б не склав латину і сьогодні тут не стояв би ☺… Викладачі нам завжди сприяли, допомагали, розуміли, навіть коли іспит на 10.00 понеділка, а ти прийшов у вівторок… Ви навчили нас бути людьми – і це найбільший урок, який дає цей факультет. Не прощаюся, а кажу «до зустрічі».

Переглянули відеоспогад про свої студентські роки, практики у полях, відпочинок у гуртожитку й за його межами. Згадали світлою пам’яттю свого однокурсника, якому, на жаль, не судилося закінчити університет…

Відтак перейшли до головного – вручення дипломів. Так, цього дня Україна, й Закарпаття зокрема, збагатилися новими фахівцями зі спеціальностей «Історія», «Історія та археологія», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Менеджмент».

Нехай щастить!