День за днем в голові збільшується кількість думок. Здається, що ти не витримаєш і взагалі ти не ти, а шансу зупинити це − немає. Опускаються руки, настрій поганий, бажання нема, і все навколо починає дратувати… Продовжувати сенсу немає, здається, що ти більше не маєш сил. Думки, які виникають в переломні моменти життя кожної людини! Хтось опускає руки, хтось навпаки стає сильнішим. Всі намагаються змінити все і всіх навколо та інколи забувають зазернути в середину в глибину та насправді зрозуміти хто вони в цьому світі і для чого живуть?
Нам, часто, дуже важко змінити щось в своєму житті, адже ми боїмося наслідків, вихідного результату. Ми завжди хочемо, щоб все було тільки так, як ми самі цього бажаємо. Ми самі собі будуємо картини світу, того чого навіть немає, але в нас в голові воно існує і ми намагаємося зробити щоб воно існувало. Часто ми усвідомлюємо, що насправді цього немає занадто пізно – та забуваємо і помиляємося в цьому. Страх змін є в кожного, та ми маємо мати тільки Страх Божий. Зміни завжди до кращого, якщо ці в ці зміни закладені добрі наміри.
“Страх Божий − это страх по любви, претрепетный: не оскорбить бы Бога”
(Архімандрит Серафим (Розенберг))
Часто буває ми губимося в цьому великому світі – світі повному жорстокості та не щирості, та чи не ми самі все це робимо?! Ми завжди перекладаємо винну на всіх та тільки не на самих себе. Як може світ бути жорстоким? Що тоді означає слово “світ”? Можливо, ми заплуталися в словах, значеннях, діях чи розумінні. Важко, навіть пояснити певні речі. Людина є створена за “образом і подобою” Бога (Буття 1, 26). То як ми можемо, робити такі страшні речі. Наша місія, завдання цього життя – наближатися до Бога, своїми справами,словами та думками рухатися до Царства Небесного. Та, на жаль, люди забули справжню ціль перебування тут. Вони не бояться змінювати непотрібні їм речі, про які вони можуть через певний час навіть не згадати, а про реальні зміни бояться навіть подумати. В цьому світі змінилися справжні цінності. Для більшості цінності це новий крутий смартфон, машина, гроші, великий котедж і тому подібне. Та чи можна це все розуміти як цінності? Чи це речі, які змінять щось, допоможуть наблизитись до вічності?
Багато чого можна сказати про сьогоденність і зміни та кожен має сам для себе усвідомити, що для нього є важливим і розкласти речі у правильній послідовності – те що дійсно є важливим, а те що є просто одним з чогось. Ми повинні бути пасажирами потягу, який не змінює напряму, маршруту. Треба йти впевнено в правильну сторону і тоді буде добре душі і нам самим.
Бажаю всім наближатися до Бога – своїми думками, справами та намірами, не змінювати маршрут вашої дороги. Адже, це є найголовніше у нашому житті.