В ніч із 7 на 8 квітня, у свято Світлого Христового Воскресіння, Пасху, Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський очолив Пасхальну утреню та урочисту Божественну літургію в кафедральному соборі на честь Почаївської ікони Божої Матері в м. Мукачево.
По завершенні уставної Полуношниці свята Плащаниця із зображенням погребенного Христа Життєдавця була перенесена з храму на святий Престол, після чого розпочався Пасхальний хресний хід довкола собору.
Після возгласу архієрея духовенство разом з вірниками заспівали торжественний тропарь Воскресінню Христовому.
З великим торжеством та духовним піднесенням звершилися Пасхальна заутреня, після якої розпочалася святкова літургія, в якій хор кафедрального собору вторив вічно живі піснеспіви святої Пасхи.
Після заамвонної молитви на літургії владика звершив освячення артоса.
Артос – (грец. «хліб») це велика просфора з зображенням на ній Хреста або Воскресіння Христового. В день Пасхи вона покладається на спеціальний стіл – аналой – та знаходиться у храмі протягом всієї Світлої седмиці. У п’ятницю ввечері артос роздрібнюється та роздається віруючим наступного дня після літургії.
По завершенні святкового богослужіння архієрей з духовенством звершили чин освячення пасок.
Тисячі людей заповнили храм, соборну площу та на сотні метрів від кафедрального собору очікували освячення пасхальних кошиків.
Понад годину архієрей та духовенство, вітаючи своїх вірників з Великоднем, окропляли святою водою паски та присутніх.
Після освячення пасок владика Феодор, ще раз і ще раз привітав свою багатотисячну паству та всіх жителів столиці над Латорицею зі святом Воскресіння Христового.
У своєму вітальному слові архіпастир привітав духовенство, представників влади, усіх присутніх та всіх краян із днем світлого Христового Воскресіння.
Милістю Божою в кафедральний собор міста Мукачево був привезений благодатний вогонь зі святого Єрусалима, яким владика благословив усіх вірників.
Світле Христове Воскресіння, або Пасха – це торжество з торжеств. За словами святих отців, це свято настільки переважає усі інші, наскільки сонце переважає зорі, а апостол Павел говорить, що «якщо Христос не воскрес, то й марна проповідь та віра християн» (1 Кор. 15:14). Своїм постанням з мертвих Спаситель дав надію людству разом із Ним воскреснути для Життя Вічного. Таким змістом в Новому Завіті наповнюється старозавітнє слово «песах» (євр. «проходження повз»), тобто Пасха, – саме як проходження від смерті до життя – від землі до Неба.
Фото: Іван ФЕННИЧ
