Ігумен афонської обителі Дохіар архімандрит Григорій (Зуміс) прокоментував рішення влади Греції про дозвіл на кремацію померлих.
Архімандрит Григорій підкреслив, що ухвалюючи такі закони, Греція забуває про свої традиції, Церкву та повертається «до звичаїв дикунів».
«Якби древні спалювали мерців, що б сьогодні ми змогли продемонструвати нащадкам? Усе, що було на поверхні, вкрали злодії з Європи, якщо щось і вціліло – то в місцях поховань. Величезні томи можуть бути написані про вкрадені європейцями скарби античності, Візантії та періоду Османської панування. Скільки прекрасних надгробних промов залишили нам антична література та християнська писемність (Надгробні слова Григорія Богослова Василю Великому, Кесарії, Горгонії, слова Григорія Нісського та інших). Якби ми спалювали покійних – не залишилося б нічого. Рівень цивілізованості суспільства видно по тому, як доглянуті могили. Властивість культурних народів – піклуватися про місця поховань», − сказав ігумен Дохіара.
Він розповів, чому важливо ховати покійних за православним обрядом.
«Хрест над могилою означає нехтування смертею та надію на воскресіння. Якби у нас не було поховання покійних, хіба збереглися б мощі святих? Чи були б біля гробниць святих чудеса і зцілення? Стародавні християни збирали навіть попіл спалених мучеників. І ми будемо як і раніше шанувати мертвих, ховати їх зі свічками та ладаном. А ущербні й упереджені проти віри нехай палять небіжчиків, стираючи пам’ять про себе з лиця землі», − сказав архімандрит Григорій.
Ігумен афонської обителі звернувся до грецької влади:
«Пане міністре, хочеш спалити своїх батьків? Спали їх і себе самого, якщо забажаєш. Ми ж хочемо, щоб небо було поруч з нами. Ми не хочемо віддавати забуттю традиції наших предків. Відспівування, похорони та гробниці нагадують нам про те, що є життя після смерті», − підкреслив він.
Також архімандрит Григорій розповів страшну історію, пов’язану з кремацією.
“Одного разу мати й дочка відправили хворого батька до сина, який емігрував у США. Через деякий час з США прийшло повідомлення, що тато помер. Незабаром син прислав посилку з різними стравами. Серед них була і коробка з якимось порошком, який родичі прийняли за приправу і стали додавати в салати. Через деякий час прийшов лист, в якому син повідомляв, що в коробці лежить прах кремованого батька! Уявіть собі жах православної родини, яка усвідомила, що останки батька були використані в якості приправи!”, − додав ігумен монастиря Дохіар.
За матеріалами: http://www.athos-ukraine.com