Асоціації до будь-якої теми можуть бути різноманітними. І, навіть половина людей не зрозуміють, що ми цим хочемо сказати. Але насправді, в цих асоціативних словах, які мають іноді «великий» сенс, заховані великі почуття, емоції та інколи навіть образа. Ми навіть не задумовуємося, як часто ми використовуємо ці слова. Та, на жаль, в неправильному напрямку.
Ми говоримо “забудь”, коли не хочемо щось повторювати, чи просто ми боїмося щось сказати. Та потрібно говорити один одному “забудь про образу, пробач, все налагодиться” і тому подібне.
Кажучи слово «забудь», ми певним чином граємося з людськими почуттями. Але це не іграшка, і не потрібно думати тільки про своє «я». Взагалі, це слово потрібно викреслити з свого лексикону. Адже, вживаючи його, ми часто псуємо відносини один з одним, ми, ніби блукаємо в темному світі… Часто це слово рушить сім’ю, дружні відносини, чи взагалі будь-що. Тому, в будь-якій ситуації потрібно думати про інших, а не про себе та про своє велике та могутнє «я». Ось тут слово «забудь» є ключовим.
“Викинь”… Викинути можна сміття, речі, мотлох, але частіше молодь говорить словосполучення «викинь з голови», не переживай, то все не так важливо. Вони кажуть це слово, можливо, щоб уникнути серйозної розмови. Та і як зрозуміти вираз «викинь з голови» навіть простими словами. Це не річ, щоб викинути.
На жаль, люди викидують зовсім не те, що потрібно. Ставлячи на перше місце кар’єру, гроші, бізнес, телефони, речі, машини і тому подібне, забуваючи про реальну цінність цього життя.
Більшість думає, що тут потрібно заробити якомога більше, неважливо якими способами, та рідко хто з них замислиться над тим, для чого це?! Чи не по дурному думати, що тут потрібно зробити і заробити все? Ви ж не заберете нічого з собою. І кладучи зовсім неправильні речі за сенс життя ми можемо потрапити зовсім не туди, куди прагне серце і душа. Люди весь рік працюють не покладаючи рук, забуваючи про відпочинок, не те, що про храм і Бога, просто щоб поїхати відпочити на 10 днів. Скажіть, для чого?! Потрібно переоцінити, переосмислити, що насправді для нас важливо. Бо потім може бути занадто пізно не те, щоб просто подумати, а пізно для змін.
“Зітри”… Банальне слово, зрозумілий зміст. Що ж може бути дивним?! Часто, прагнучи сказати комусь щось важливе, потаємне, ми хочемо зробити це так, щоб ми не бачили очі співрозмовника. Особливо молодь багато часу приділяє текстовим повідомленням, соціальним мережам, в них вони виражають те, чого б, можливо, відкрито і не сказали. І, напевно,мережа Інтернет бачила безліч покаянь, проявів щастя, суму, емоцій. І бачучи це – дійсно стає сумно. Адже реальність відходить на другий план, стаючи на сходинку далі від людини.
Ми навчились писати смайлик, замінюючи справжню посмішку та ту щиру емоцію.
І часто є так, що ми одягаємо маски, можливо, це допомагає нам почуватися простіше, вільніше, але навряд чи, це, напевно, проста призма. Ми, як актори в театрі. Як тільки занавіси закриваються – ми одразу змінюємо міміку, емоцію. Для чого?! Так багато виникає питань, роздумовуючи над, здавалося б, простими речами та темами. Та, напевно, все приходить з часом і тільки з Божою допомогою. Тільки молитва та терпіння зможе допомогти нам стати на правильний шлях, віднайти той спокій на душі та ту дорогу, яка приведе нас до Спасителя.
Бажаю всім залишатися собою, не одягати маски, не придумовувати речей чи ситуацій, які, можливо, ніколи і не трапляться, надіятися на Бога, і з молитвою йти вперед, підніматися сходинками добрих справ до Бога.