З 21 на 22 травня з благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського відбувся щорічний Хресний хід вірян Мукачівської єпархії з міста Ужгорода до Мукачева в честь престольного свята Мукачівського Свято-Миколаївського жіночого монастиря.
Увечері неділі, 21-го травня, у кафедральному Свято-Хрестовоздвиженському соборі Ужгорода відбувся молебень за благословенний початок Хресного ходу. Після настанов священнослужителів за обачність і молитовний стан у дорозі, сотні людей (близько 400), молодь, сім’ї з маленькими дітками у візочках, люди старшого віку вирушили у благословенний путь.
Супроводжували учасників Ходи намісник Свято-Троїцького чоловічого монастиря с. Буківцьово Великоберезнянського району ієромонах Рафаїл (Король), настоятель каплиці на честь влмч. Пантелеймона у Великому Березному протоієрей Серафим Гичка та насельник Свято-Воскресенського чоловічого монастиря м. Ужгорода ієромонах Кіріон (Ковач).
З пасхальною радістю і торжественним піснеспівом «Христос Воскресе із мертвих…», з безперестанною молитвою на вустах вірники долали кілометр за кілометром, духовно підбадьорювались під час зупинок, зокрема у храмах святого Різдва Богородиці (мікрорайон Дравці), на честь пророка Іллі (Баранинці) і Свято-Покровському чоловічому монастирі с. Ракошино.
На початкових годинах ходи паломників окропив дощ, а небо осяяла барвиста веселка. Втім далі погода була сприятливо теплою. Задля тілесного прибавлення сил вдавалось робити декілька коротеньких привалів на природі.
Під час Хресної ходи особлива увага була приділена молитві за мир в Україні та захист від лиха рідного Закарпатського краю.
У нелегкій дорозі, коли часом кожному із паломників доводилось боротись із власним тілом, сонливістю, не зважати на біль у ногах, відчувається присутність Божої сили, яка надзвичайно допомагає та завдяки якій і вдається пройти шлях. Недарма ж Хресний хід називають молитвою в русі, молебнем в просторі і часі, єднаючим своїх учасників у Божій благодаті.
«У Хресному ході не йдеш, а наче витаєш над землею у повітрі, звісно втома є, але духовна радість перевищує в стократ. Завдяки постійній молитві, яка лунає щосекунди, дух наче сам молиться за всіх: родичів, знайомих, духовенство і, навіть, тих, що мають до нас злобу. Протягом молитовного шляху настільки велика благодать, що хочеш блага для всіх та не можеш тримати зла ні на кого», – поділилася з нами враженнями одна з паломниць.
Загалом вірники за понад 15 годин здолали відстань орієнтовно в 40 км.
Протягом усього шляху паломників супроводжували автомобілі Національної Патрульної поліції.
З мозолями на ногах, але зі справжньою Пасхою в душі і безмежною вдячністю Богу за Його милість віруючі дістались мети пішого паломництва – Чернечої гори Мукачева і древньої Свято-Миколаївської жіночої обителі.
Віряни закликають й інших небайдужих брати участь у подібних Хресних Ходах для спасіння власної душі. Не бійтесь, що не витримаєте, відкидуйте сумніви йти чи не йти, не вірте думкам, що не зможете – з Богом людина може все!
Нагадаємо, з благословення правлячого архієрея в Мукачівській єпархії проводяться щорічні Хресні ходи, наймасштабніші з них: до свята ікони Божої Матері «Скоропослушниці» Ужгород-Домбоки Мукачівського р-ну (з 12 на 13 липня та з 21 на 22 листопада); навколо Ужгорода (з 28 на 29 вересня); Хресний хід самим містом Ужгород – від Свято-Воскресенського чоловічого монастиря до скита на вул. Загорській (наприкінці серпня); до свята перенесення мощей святителя Миколая Ужгород-Мукачево (з 21 на 22 травня). Окрім того, велика кількість вірників єпархії щороку бере участь у Великому Хресному ході з Кам’янця-Подільського до Почаєва (з 19 до 25 серпня).
Фото: Ольга ПАЛОШ
