21 квітня, в п’ятницю Світлої седмиці, в день молитовної пам’яті ікони Божої Матері «Живоносне джерело» керуючий єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський з архіпастирським візитом відвідав релігійну громаду м. Берегово.
Владика у співслужінні чисельного духовенства міста та Берегівського благочиння, а також вірян звершив освячення каплиці-храму на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело» та святкову Божественну літургію.
Після освячення архіпастир благословив усіх присутніх.
Участь в богослужінні взяли представники релігійних громад Угорщини та Словаччини.
Чудовим виконанням духовних піснеспівів порадували присутніх і дітки з особливими потребами з інтернату Тячева.
Наприкінці владика звернувся зі словами вітання до присутніх вірників та висловив вдячність благодійникам, зокрема Віталію Роману за ініціативу будівництва нової каплиці.
“В особливий день шанування Божої Матері в Берегові освячена ще одна перлина – каплиця на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело». Земля на якій ми освячуємо храми стає первозданною по святості і такою, якою її створив Господь. Хтозна, можливо, каплиця у цій, тепер святій місцині, допоможе комусь перемінити свій внутрішній стан – із поганого в благий. Божа Матір благословляє нині кожного із нас і тих людей, трудами яких збудований цей прекрасний храм”, – зазначив архієрей.
Богослужіння закінчилося многоліттям.
Фото: Віталій МУХА
З історії свята: Священне передання оповідає нам про те, що в давні часи, коли Візантія була ще процвітаючою державою і серцем світового Православ’я, поблизу її столиці Константинополя, зовсім недалеко від знаменитих «Золотих воріт», знаходилася священний гай. Присвячений він був Пресвятій Діві Марії. Під покровом гілок гаю струменіло із землі джерело, навіваючи прохолоду в спекотні літні дні. Ходили тоді в народі чутки про те, що вода в ньому має якісь цілющі властивості, але ніхто не приймав їх всерйоз, і поступово забуте усіма джерело заросло. Одного разу, 4 квітня 450 року, воїн на ім’я Лев Маркелл, проходячи через гай, зустрів сліпця, який заблукав серед густих дерев. Воїн надав йому допомогу, підтримав, поки той вибирався з заростей, і посадив у тіні. Коли ж він став шукати воду, щоб напоїти подорожнього, то почув дивний голос, що звелів йому відшукати поблизу заросле джерело і обмити його водою очі сліпому. Коли жалісливий воїн виконав це, то сліпий несподівано прозрів, і обидва вони попадали на коліна, підносячи подячні молитви Пресвятій Діві, бо зрозуміли, що саме Її голос лунав в гаю. Цариця Небесна передрекла Льву Маркелові імператорську корону, що і збулося через сім років.