МИКОЛАЇВСЬКИЙ МАРАФОН: ІРШАВА. В рамках благодійної акції ,,Щедрий святий Миколай,, впродовж тижня роздано понад п’ять тисяч подарунків, здійснено 11 концертів (ЯК ЦЕ БУЛО:))

Тисячі подарунків, сотні поїздок, шість шкіл-інтернатів, п’ять дитячих будинків, будинок пристарілих, диспансери, два реабілітаційні центри, малозабеспечені і багатодітні сім’ї, діти сироти і одинокі бабусі, діти воїнів АТО, учасники бойових дій, ліквідатори аварії на Чорнобільській атомній станції, соціально незахищені сім’ї, дошкільні заклади міста, школи усього Іршавського району, Іршавська міська ЦРЛ, − це всі ті, до кого по благословінню архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора впродовж тижня з 14 грудня і аж до 20 грудня навідались братчики Іоанно-Предтеченського молодіжного товариства з благодійною акцією ,,Щедрий святий Миколай,,.

Це вже третій рік поспіль проходить така масштабна акція під час якої братчики разом з своїм керівником архімандритом Агапітом (Шпиняком) діялться зі всіма радістю і добром. Цього року молодь організувала 11 концертів приурочених до свята святого Миколая, власноруч запокувала понад 3000 подарунків, а загальна кількість розвезених святкових подарунків сягає понад 5000…

Ось як це було очима братчиків товариства…

Пропонуємо Вашій увазі “Щоденник“ подій проведеної благодійної акціі ,,Щедрий святий Миколай,,.

Підготовка до цього свята почалась ще за кілька тижнів до нього. Свій щоденник ми відкриваємо з 14 грудня 2016 року.

Середа. 14 грудня. З самого ранку збори в Іоанно-Богословському монастирі де голова товариства разом з нами братчиками відслужив молебень до святого подвижника Божого, Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця. Після відслуженогго молебня відразу до роботи.

Вперше за весь час братство було поділено на дві ланки. Одні займались концертними програмами і поїздками по дитячих закладах, будинках пристарілих, лікарнях, а інші відвідували з подарунками сім’ї. Отож у кожного своя робота. Починаємо всі разом пакувати, загортати подарунки, і так аж до вечера, а далі ті, що відповідальні за доставку подарунків по хатах − рушають у дорогу. Вщент запаковані автомобілі, засніжені дороги і віддалені села − це перший день доставки подарунків. Звісно в кожного з братчиків в серці страх і трепет та разом з тим велике бажання зробити добру справу. Разом з братчиками їде звичайно і голова товариства. Наш дорогий о.Агапіт. Цього першого вечера емоціі у всіх зашкалювали. Було розвезено по хатах понад 700 подарунків. Братчики навідувались у багатодітні та малозабеспечені сім’ї. До діток з обмеженими можливостями. Розвезення подарунків тривало до десятої години вечера, а під час того інша частина братства продовжувала пакувати подарунки. Вже пізнім вечером зібрались всі братчики разом і знов лунають плани на наступний день. Взявши благословіння вже майже без сил та з піднесеним настроєм молодь іде відпочивати.

Четвер. 15 грудня. Збори у монастирі. На годиннику 09.00 к.ч.. Швиденько зносимо подарунки з гори і гайда, хто куди. Братчики знов розділяються. Одні швиденько мчаться по хатах, сьогодні в руках списки одиноких бабусь і дідусів, які як маленькі дітки чекають подарунки від святого Миколая, а інша частина братчиків рушають готуватись до першого цього року концерту присвяченому до дня памяті Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця, який відбудеться в Ільницькій школі-інтернат. А далі…, далі всі разом будемо поспішати, щоб привітати нашого дорогого архіпастиря з днем Ангела.

Отож, повернемося до концерту… Швиденько грузимо подарунки, визвонюємо найкращого в місті кондитера, і аніматора та поспішаєм до малечі. Ви коли-небудь бачили захоплені очі дитини з інтернату? Ці очі, як незкінченна книга, які можуть розказати про все на світі. Та сьогодні наша мета − щоб у цих оченятах читалась лише радість. Радість від свята. Від того, що Господь завжди ними опікується і незважаючи на проблеми сьогодення вони мають великого захисника − свято Миколая чудотворця. І ось вже почалось свято. Наша молодь з отцем Агапітом старалась здивувати малят. У виставі наша незрівняна ,,біда,, трошечки повчала і лякала різочками діток, а добрий Ангел хранитель з сценки, що грали братчики, захищав діток.

Як зажди ми приходимо в цей заклад з солодощами та сьогодні, це подвійні солодощі. Солодкий дивовижний дитячий стіл, і кожному пакунок цукерок. “Щедрий святий Миколай“ сьогодні в Ільницькій школі інтернат відвідав 84 малесеньких і дорослих учнів цього закладу. Кожен з присутніх залишився задоволений.

Після свята відразу у святкових костюмах з гримом на обличчі вирушаємо в дорогу до нашого владики. На диво навіть невідчуваємо втоми лиш переживання, щоб встигнути. Привітавши владику, отримавши таке дороге для усіх нас благословіння вирушаємо знов пакувати подарунки. Сьогодні нам треба запакувати 1000 подарунків. Як тільки ми почули від о. Агапіта кількість, то мало не плакали, кажучи, що це нереально. Проте, як любить повторювати батюшка ,,Милістю Божою, молитвами владики все буде добре,,. Так було і цього разу. Вже дуже пізнім вечером розходимося по будинках. З нетерпінням чекаємо ранку, адже завтрішній день, як ніколи буде цікавим…

П’ятниця. 16 грудня. Ранок збори на 8 годину к.ч. Знову пакуємо і пакуємо подарунки по машинах та вирушаємо спочатку до ліквідаторів аварії на ЧАЕС, воїнів АТО, і до стареньких та дуже дорогих наших захисників − до ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни. Часу у нас небагато, бо далі концерт у Міському будинку культури для усіх обдарованих дітей Іршавського району.

Кожен з нас хто їздив по будинках з подарунками запам’ятає ці очі стареньких. Їхні кволі руки і сльози, що капали з очей….. Таке неможливо забути. Заради цих людей варто не спати ночами і організовувати такі заходи. Вже потроху наближається час виступу…. Ой, що у нас у середині робиться: паніка…одним словом, повні коридори. На вулиці юрба дітей понад п’ятсот учнів прийшли на концерт, що організовується в ході акції ,,Щедрий святий Миколай,,. Кожному з них окрім позитивних емоцій братчики вручають щей подарунок.

Голова братства розпочинає свято зі слів подяки архієпископу Мукачівському і Ужгородському Феодору за можливість провести таке свято. До речі у нас на святі окрім діток були представники влади і настоятель храму святих апостолів Петра і Павла, який теж в вітальному слові до діток низько вклонився перед дорогим владиком за те, що по його молитвах учні усіх шкіл Іршавського району отримують окрім позитивних емоцій, ще й солодкі подарунки.

Після закінчення концерту поспішаємо докупити подарунки і рушаємо далі в Імстичевську школу-інтернат, де навчається 34 дитини з обмеженими можливостями. А тим часом інша ланка братчиків продовжують розвозити подарунки по будинках. 15.00. Початок свята у школі-інтернат. Клоуни, крокодил і заєць − це така радість для малят. Разом з цими казковими героями навідались до малят і інші не менш цікаві персонажі з театранізованої сценки про чудеса святителя Миколая. На завершення усім діткам подаруночки. Цей заклад, як холодна вода для усіх, хто туди потрапляє. Тут ми бачимо, що не варто прагнути бути багатим, що не варто шукати скарбів, адже найцініший скарб для кожної мами і батька те, коли їхня дитинка здорова. Отож, незважаючи на клопоти під час акції з ініціативи голови товариства архімандрита Агапіта відразу повернувшись до монастиря, було відслужено молебень за цих діток.

А далі знов будинки, подарунки і, вже дуже пізно і дуже виснажено братчики повертаються додому. Ще трохи і новий день, а з ним нові зустрічі і нові уроки життя!

Субота. 17 грудня. Сьогодні, як зауважив батюшка один з найважчих днів, адже ми маємо відвідати, школу інтернат де проживає 111 юнаків, пристарілий будинок де знайшли свій притулок 180 одиноких і хворих людей похилогого віку, і три дитячі будинки сімейного типу. Сьогодні нам потрібно стільки багато подарунків, що окремо на перевезення, яких наймаємо машину. День пролетів наче хвилина…

В душі кожного з нас усе переплелось. Переказати побачене − нереально. Старенька бабуся, котра отримала подарунок ховає його під покривало, а інша − чим швидше старається його з’їсти. Це − страшно…

…Те, як співають пісні до угодника Божого у пристарілих будинках треба почути кожному, і тоді на світі не буде закам’янілих сердець…

Сьогодні наше товариство відвідало і хворих діток і юнаків, що проживають у школі-інтернаті. Під час виступу товариства на сцені цього закладу, привели найменшу групу хворих діток і вперше за всі концерти братчики зупинили програму від сліз. Їм було важко говорити….та подужавши емоції закінчили програму. Далі всім роздали подарунки, і вирушили до дитячих будинків. У автобусі панувала мертва тиша! Кожен мав над чим задуматись. Повернувшись додому знов запакували автобуса і вирушили до поселень ромів. Одяг, солодощі і подарунки сьогодні отримали роми з двох районів Закарпаття. Та день минає швидко і ми всі поспішаємо знову пакувати подаруночки, адже завтра новий день і нові пригоди.

Неділя. 18 грудня. Виїзд о 8.00 к.ч – ми їдемо в село Зубівка, де на запрошення настоятеля храму будемо молитись на літургії. Голова товариства архімандрит Агапіт очолив службу, а братчики вперше співали літургію, дивно було нам самим))))). Під час богослужіння молодь товариства мала можливість приобщитись святих Христових Таїн, а після служби для маленьких прихожан храму був проведений святковий концерт, після якого малеча отримала маленькі подаруночки від святого Миколая. Відразу після виступу всі гуртом сідаємо до автобусу і рушаємо до храму в селі Яблунево, де теж на запрошення настоятеля храму, братчики мали змогу привітати прихожан храму і припіднести їм в дарунок виступ приурочений до свята Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця. Після виступів швиденько обідаємо і їдемо до Мукачівського психоневрологічного диспансеру, де на запрошення протоієрея Вадима та з ініціативи голови товариства, архімандрита Агапіта (Шпиняк) молодь виступила зі своєю програмою. На завершення усім святий Миколай передав подаруночки. До слова, нагадаємо, що у цьому закладі проживає 190 людей з різними вадами. Після відвідування цього закладу ми поспішили у інший схожий  – теж психоневрологічний диспансер на запрошення ієрея Георгія, священика, котрий несе послух опіки  цими людьми. Братчики завітали і до них з подарунками і святковою програмою. Поспілкувавшись з людьми, що проживають тут, відвідаши їхні кімнати ми ніби трохи поринули у їхнє життя, розділивши з ними їхню нелегку ношу. Та далі треба знов поспішати: на вулиці майже темно , дорога наче ковзанка, а ми молитвами дорогого владики рушаємо і до Чинадіївського дитячого будинку, де проживає 64 маленькі Божі дива… Вони як завжди нас чекають, особливо нашого наставника о.Агапіта.  І знов святковий захід від молоді товариства і навзаєм в подарунок нам дивовижний виступ вихованців закладу, а далі спільне фото і купа подарунків малятам….

День майже закінчився, а ми не вечерявши їдемо по хатах, де будемо спати кілька годин, бо ж знов в дорогу…

Понеділок. 19 грудня. Виїзд до лікарні. вже в 8 к.ч ми були в ЦРЛ, де з піснями та казковими героями привітали тих, хто проходить лікування в стаціонарних відділеннях. Усім малятам з дитячого відділення були вручені солодкі подарунки, а іншим хворим солодощі. Лікарню ми відвідували з нашим наставником і головою товариства архімандритом Агапітом, який далі поспішив на богослужіння, а нас відправив по садочках міста, куди нас запрошували їхні директори. Знаєте, дітки в садочках це чудо, вони такі маленькі, а вже величають Господього подвижника, Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця… З їхній маленьких уст це так прекрасно звучить… Виступивши у всіх садочках міста ми поспішали до храму, де на закінчення літургії нас чекали, на запрошення намісника чоловічого Іоанно-Богословського монастиря архімандрита Спірідона. Ми виступили для прихожан храму, привітавши їх усіх зі святом. Цей храм для нас усіх є наче рідним домом. Дорогий отець намісник прийняв нас з батьківською любовю, дозволивши на декілька днів перетворити трапезну монастиря на справжній будинок помічників святого Миколая. Тисячі подарунків, які ми пакували тут, запамятаються нам усім надовго. Земний уклін  і тисячі слів вдячності дорогому отцю наміснику, отцю благочинному і нашому голові товариства та усій братії цього прекрасного монастиря за грандіозну підтримку цієї благодійної акції.
Повернемося до нашого насиченого графіку дня. Відразу після виступу в храмі ми разом з нашим наставником поспішаємо до Ужгорода, куди веземо аж 250 подарунків. Ми так прикіпіли серцем до малят з дитячого будинку ,,Нова сімя,,, що кожному з них веземо подвійний подарунок.І знов прекрасні виступи дітей, а потім наших братчиків, і, звичайно, подаруночки усім. Це свято було ще грандіознішим тим, що на ньому був і наш правлячий архієпископ Феодор, якому кожен з наших братчиків кланяється до землі за його святі молитви, по яким впродовж цього тижня ми могли трудитись на ниві Христовій. Завдячуючи дорогому владиці ми мали змогу відвідати стільки дивовижних місць, зустрітись з тисячами особистостей, кожен з яких приніс для нас урок життя. Спаси Господи, дорогий владико за все, що робите для усіх нас! Ісспола еті Деспота, Дорогий Владико, многії Вам літа!
Після свята разом з вихованцями «Нової сімї» на запрошення директорки Валентини Семенівни Червоноокої вечеряємо і після насиченого дня рушаємо додому, інші ж братчики продовжують розвозити подарунки по будинках.

Вівторок. 20 грудня. Останній день проведення благодійної акції ,,Щедрий святий Миколай,,. Сьогодні ми виступаємо в реабілітаційних центах для діток з обмеженими можливостями. Після свята знов подарунки і солодкий стіл для дітей і батьків, відвідуємо останні адреси зі списку соціальної служби і ось вже всі разом збираємось на подячному молебні.
Від усіх братчиків, нашого керівника і голови архімандрита Агапіта і всіх тих, кого ми відвідали кланяємось до землі усім сотням небайдужим серцям, що допомагали нам у проведенні цієї грандіозної акції. Спаси Вас Господи і многії Вам літа!

Вікторія ЛЕСЬКО,

спеціально для https://m-church.org.ua

Переглядів: 98

Залишити коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

14 − 7 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.