Чудового недільного дня, 20 грудня, молодь Іршавського братства після Літургії зібралась їхати туди, де ми приходимо дуже рідко, де для мешканців кожен день дарунок Божий, але де, на жаль, плачуть і чекають смерті не від хвороби, а від відчаю. Колись ці люди були як ми тепер, мали будинок, сім’ю, дітей, кар’єру, а тепер вони нікому, крім Бога не потрібні, заточені хворобою і старістю в будинку, де з рідних нікого немає, де вони чужі.
Як ви вже здогадались молодіжка відвідала Будинок престарілих у м. Виноградові, де проживають 140 дідусів і бабусь. Святий Миколай має завітати до кожного, необов’язково з дорогими подарунками, можна просто з маленькою цукеркою принести людині незабутню радість. Старенькі зі сльозами на очах, болем у серці, зустрічали молодь не чекаючи від них дарунків, а просто сподіваючись на тепло і любов від них. Та братчики і із подарунками і із любов’ю ходили з піснею про святого Миколая по палатах, заходили до усіх, до тих, хто немічно, але ще ходить і до тих, хто давно прикутий до ліжка. З болем, слізьми і емоціями братчики роздавали солодощі і фрукти жителям будинку.
Ця акція молоді запам’ятається на довго, це приклад і повчальний урок. Дивно, але у цьому закладі кожен з нас може задуматись за своє життя, ми можемо мати все і вмить все втратити. Тому, мабуть, не варто ганятись за земним щастям, а жити для спасіння безсмертної душі… Тож творімо добро, поки є час, поки промінь душі непогас…
Ієромонах Агапіт, голова Іршавського молодіжного братства
