Від суботи, 28 листопада, у вірників східного обряду розпочинається Різдвяний піст – період підготовки до достойної зустрічі величної події – Різдва Христового. Коли ми готуємося зустріти шанованого гостя, то дбаємо не лише про лад в оселі та страви на столі, а й про настрій і душевний стан. З такими ж прагненнями й почуттями, а ще – з благоговінням у душі ми повинні готуватися і до відзначення приходу в цей світ Господа Іісуса Христа, який явився людям в образі безпорадного немовляти.
У тих, хто ще ніколи не дотримувався установлених постів, може виникнути запитання: чи зумію я все виконати правильно? Важливо в такому разі порадитися зі священиком, який, судячи з ваших можливостей, допоможе обрати оптимальну для вас міру посту.
«Перед початком посту необхідно взяти благословення на піст у священика. Добре буде придбати собі настінний або настільний церковний календар і щодня стежити за тим, пам’ять яких святих звершується і що можна вживати в їжу. Зі священиком можна порадитись, як проводити піст, – не тільки щодо споживання певної їжі, а й щодо молитви й інших аспектів доброчинності. Головне для початку – це палке бажання. А даремно, на мою думку, піст ніколи не проходить. Будь-яке наше благе бажання Господь бачить і оцінює», – зазначає священнослужитель православного Свято-Хрестовоздвиженського кафедрального собору протоієрей Василій Алексій.
Звичайно, піст – це не лише обмеження вживання їжі. Він має два крила: тілесну стриманість і духовне зростання. І одне без другого неможливе. Не буде користі від посту, якщо ви споживатимете пісну їжу, але при цьому візьметесь осуджувати своїх знайомих, друзів, сусідів. Пам’ятаймо: їжа не наближає до Бога і не віддаляє від Нього – під час посту вона є лише засобом для зміцнення духовних сил.
«Важливим є внутрішнє налаштування, але не треба забувати і про правильне дотримання посту згідно з уставом. У цей піст можна їсти всі продукти, крім молочних і м’ясних. У певні дні за календарем можна включати до раціону і рибу. Покійний Блаженніший Митрополит Володимир любив казати: «У піст головне не їсти одне одного». Ці слова мають велике значення, тому що коли бачиш тільки свої гріхи, недоліки, то очищаєшся, і через це, благодаттю Божою здобуваєш Христову Любов до усіх інших. Ми через піст повинні очиститись, щоб найближче приблизитись до Бога і повернути собі через непослух Адама і Єви загублений небесний рай», – роз’яснює о. Василій.
Однак для тих людей, які мають якісь захворювання, перебувають у дорозі, а також для вагітних жінок і тих, що годують маленьких дітей, є певні послаблення строгості посту. Якщо ж людина жодного разу не тримала піст, проте відчуває, що за станом здоров’я змогла б, то, за словами священика, треба починати помаленьку його тримати, обов’язково порадившись із духівником, священиком.
Посту не можна навчитися, читаючи книги, – поки ми цього не спробуємо на практиці, не будемо знати, що таке піст по суті, яку він несе користь і радість. Важливими є і читання духовної літератури, і часта сповідь та Причастя, а також бесіди зі священиком. Це все є засобами для здобуття однієї мети – спасіння душі, наслідування Життя Вічного, аби жити вічно з Богом. Адже піст не є самоціллю, тримати піст заради посту – нерозумно. Піст і усе благочестиве християнське життя ради однієї мети – спасіння душі.
– Читаючи життя святих, ми можемо побачити, якого духовного росту надає благословенний церковний піст. Наприклад, подвижниця преп. Марія Єгипетська, таким чином очистилась, освятилась і безпристрасною увійшла після смерті до раю. Як то кажуть, молитва і труди усе перетруть, – зауважує протоієрей Василій Алексій. – Ознайомлюючись із працями святих отців ми бачимо, за що перші люди були вигнані із раю, за що Господь попустив всесвітній потоп, за що були спалені Содом і Гоморра – був вчинений гріх, але не було покаяння. Відомий закарпатський старець архімандрит Василій Пронін писав, що покаяння – це ключ до Царства Небесного. Тож і я бажаю усім нам невідкладного покаяння і виправлення в період цього Різдвяного посту. Тоді Господь Своєю благодаттю подарує нам мир і єднання, щасливе Різдво Христове та Новий рік!
Ольга ПАЛОШ, газета «Ужгород»