Я чув що Ісус не Бог (Божественність Ісуса Христа)

звантаження«Я і Отець – Ми одне!»

(Івана 10:30)

Iсус запитав учнiв: «А ви за кого Мене маєте?» (Maрка 8:29). Цiкаво почути вiдповiдь на Iсусове питання до учнiв сьогоднi, особливо коли це стосується Його божественної природи. Фактично, багато людей навiть i гадки не мають про те, яка їх думка з цього приводу. З одного боку, деякi говорять, що Iсус – це Бог, рiвноправний зi Своїм Отцем; з другого, частина людей вiдкидає можливiсть Його божественності, навчаючи, що Христос лише Син Божий i аж нi в якому разi Вiн не є Богом. До числа тих людей що відкидають божественність Ісуса Христа відноситься і секта  «Свідки Єгови» (СЄ). СЄ переконливо твердять, що Христос не є Богом, а лише Сином Божим, і тому не має повноти божества, притаманної Його Небесному Отцю. Вони навчають, що Ісус перед втіленням був архангелом Михаїлом, але пізніше, народившись із людського роду, став людиною. Ісус Христос для них є першою істотою, яку сотворив Бог.  «Усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Мт.12:31-32).

Для того щоб пояснити чи є Христос Богом слід звернутися до догматичного вчення Православної Церкви про Бога. За вченням церкви, Бог, єдиний в трьох особах, є безтілесним невидимим духом (Ін. 4:24), живим (Єр. 10 ; . 1Сол 1:9), вічним (Пс. 89: ;. Вих 40:28;. Рим 14:25), всюдисущим (Пс.138:7-12;. Деян 17:27) і всеблагим (Мф. 19:17;. Пс 24:8). Його неможливо бачити як звичайну річ, оскільки Бог не матерія і не має в собі такого, з чого складається видимий світ. Те в що вірує Православна церква розкривається у Символі віри: «Вірую …». Згідно з символом віри, прийнятим на Першому Нікейському соборіБог має три особи: Бог-Отець, Бог-Син і Бог Дух Святий(іноді кажуть: Перша особа Трійці (Отець), Друга Особа Трійці (Син), Третя особа Трійці (Дух Святий)), всі ці особи є єдиним Богом (різними його проявами) і кожна з них є повністю всемогутнім і єдиним Богом (а не частиною Бога), і серед цих осіб нема більшої або меншої. «А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28:18-19).

Для кращого розуміння людьми поняття, про Святу Трійцю можна пояснити на прикладі Сонця: «Є Сонце (перший прояв), є Світло (другий прояв), яке іде від Сонця і є Тепло (третій прояв), яке теж іде від Сонця. Ми говоримо про єдине Сонце у трьох проявах, а не про три Сонця». Догмат Триєдності Бога, як правило, оголошується недосяжним для людського розуму в повному обсязі, і розуміння цього досягається лише «досвідом духовного життя». У зв’язку з цим говорять про Святу Трійцю, як «найбільшу таємницю християнської віри. «Три свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух, і ці Три – єдине»(1 Ів. 5:7)[1]. Також природа Бога, сказано у цьому догматі, визнається такою, яку ніколи не зможе пізнати жодне створіння, ні людина, ні ангел.

Бог-Син (Ісус Христос) прийняв тіло людини і воплотився з Духа Святого і Діви Марії з метою спасіння людства від гріха, і влади диявола. Бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества (Колосян 2:9). СЄ вперто твердять, що Христос не може бути Богом, бо в посланні до Колосян сказано, що Він є «первородний усякого сотворіння» (Кл. 1, 15). Тому, виходячи зі змісту цього вірша, роблять висновок, що Христос є першим створінням Бога. На жаль, вони заплющують очі на наступні вірші цього ж розділу, які заперечують таку інтерпретацію: «Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння, бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господства, чи начала, чи власті. Все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому» (Кл. 15, 17).

«Тоді сказав Ісус на весь голос – хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене» (Йо. 12, 44-45). «Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили». А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього – «а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?» (Йо. 14, 7-9). Не будучи Богом, Ісус Христос не говорив би так.

         Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!(Івана20:28). Хома просто звернувся до Ісуса, як до Бога. Якби Ісус не був Богом, Він би різко виправив Хому. Однак Ісус похвалив Хому. В Івана 1:1 написано: «Слово було Бог», а в Івана 1:14 – «Слово стало тілом». Це ясно підтверджує, що Ісус є Богом у тілі. Дії 20:28 повідомляє нам: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоб пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Своєю кров’ю». Хто придбав Церкву Своєю кров’ю? – Ісус Христос. Цей текст стверджує, що Бог придбав Церкву Своєю власною кров’ю. Таким чином, Ісус є Бог! В Об’явленні ангел наказав апостолові Івану поклонятися лише Богові (Об’явлення 19:10). У той же час, у Біблії кілька разів згадується, що люди поклонялися Ісусові (Матвія 2:11; 14:33; 28:9,17; Луки 24:52; Івана 9:38). Він ніколи не докоряв їм за поклоніння Йому. Якби Ісус не був Богом, Він би наказав людям не поклонятися Йому, як і ангел у книзі Об’явлення. Кому бо коли з Ангелів Він промовив: «Ти Мій Син (…). І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.» (Євреїв 1:5,6)

Однак Свідки Єгови твердять, що Святе Письмо і диявола називає богом (2 Кр. 4, 4). Біблія називає диявола князем цього світу, але лише тому, що багато людей всупереч волі Бога служать і поклоняються йому. Але Бог ніколи не звертається до диявола і ні до якої іншої істоти так, як до особи Ісуса Христа: «Ти, о Боже», «Ти, Господи». Дияволові, що Його спокушав, Христос відповів: «Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого» (Мт. 4, 7). Цим він визнає Христа Богом.

Погляньмо на інші міcця Святого Письма, де йдеться про Божество Ісуса. «“Я і Отець – одно”. Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: “Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?”. А Юдеї відповіли йому: «І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.» (Йо. 5, 18). Навіть фарисеї звернули увагу на те, що Ісус називає Себе Богом, проте СЄ чомусь цього не бачать, а кажуть, що Він за своє життя на землі так Себе не називав.

         «Відповіли Йому юдеї: Не за добрі діла каменуємо Тебе, але за богозневагу; і що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом!» (Івана 10:33). Юдеї розцінили вислів Ісуса, як твердження про Свою Божественність. У наступних текстах Ісус не виправляє юдеїв, кажучи: «Я не роблю Себе Богом». Це означає, що Ісус справді мав на увазі, що є Богом, проголошуючи «Я і Отець – Ми одне». Іншим прикладом є текст в Івана 8:58: «Сказав їм Ісус: Знову й знову запевняю вас: Перш ніж був Авраам, – Я є!» І знову, у відповідь юдеї схопилися за каміння, збираючись каменувати Його (Івана 8:59). Чи поривалися б так юдеї каменувати Ісуса, якби не вважали, що Він сказав щось богохульне, а саме, проголошував Свою Божественність?

Ісус Христос є Всемогутнім Богом, рівним з Отцем. Його сутності притаманні не деякі Божі ознаки, а ціла повнота божества. «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства. Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.”(До Колоссян 2:8-11). Отже, Христос є істинним Богом, у чому пересвідчуємося за допомогою Св. Письма. А кожна наука, котра не визнає Христа Богом, є фальшивою.

Давайте звернемо увагу на те, що Iсус нiколи не виправляв нi вигуку Хоми, нi тлумачення Iудеiв, якi привселюдно визнавали Його божественнiсть. Якби Iсус не був Богом, Вiн би неодмiнно виправив би таке безпосередньо зрозумiле визнання! Найбільш важливим доказом, чому Ісус має бути Богом, є те, що якби Він не був Богом, Його смерті було би недостатньо, щоб заплатити покарання за гріхи всього світу (1 Івана 2:2). Лише Бог міг заплатити таке безмежне покарання. Лише Бог міг узяти гріхи світу (2 Коринтян 5:21), померти і воскреснути – доводячи Свою перемогу над гріхом і смертю. Про Божество Христа нам ще раз стверджує св. Павло, кажучи в посланні до Римлян, що Христос є Богом. Благословенним на віки:«їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім – Бог, Благословенний повіки. Амінь» (Рим. 9, 5). Пам’ятаючи Христові слова «щасливі ті, які, не бачивши увірували!» (Йо. 20, 29), мусимо припинити подальший аналіз Його Особи, тому що подібно, як Фома дотиком, так і ми на підставі Святого Письма мали можливість пересвідчитись розумово, що Ісус Христос є правдивим Богом. Повинні, як і св. Фома, з покорою визнати: «Вірую, Христе, що Ти є моїм Богом!». Якщо святий Павло твердить, що через свій спосіб життя Христос був визнаний за людину, то тим більше вимагає, щоб через Божий спосіб діяння (створення, зцілення, спасіння) був визнаний всіма як Бог. Отже кожна наука, котра не визнає Христа Богом, є фальшивою, і віра таких людей фальшива.

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.» (2 Кор. 13:13)

 


[1] Архієпископ Волоколамський Іларіон (Алфеєв) Таїнство віри:Вступ до православного богослов’я // . — 1-е видання. — Київ: АДЕФ-Україна, 2009.

Переглядів: 1 346

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

19 + 3 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.