Мукачівська і Мараморошська єпархія
1. Ієрофей (згадується біля 940)
2. ………….
3. Лука пресвітер – за М. Лучкаєм – (1454-1490)
4. Іоанн – за А. Пекарем – (1491-1498) за М. Лучкаєм – (1491)
5. ……. /1498-1551/
6. Василій (Владислав) – за А. Пекарем – (1551-1552)
за М. Лучкаєм – (1551-1561)
7. Іларіон (Іларій) – за А. Пекарем – (1556-1561)
за М. Лучкаєм – (1561-1606)
8. Євфімій (1561-1568)
9. Василій II (1568-1597)
10. Гавриїл (1599)
11. Софроній (1600)
12. Сергій (1600-1616)
13. Софроній (згадується у 1616 р.)
14. Євфимій (1618-1623)
15. Петроній (Камінський) (10.02.1623-1626)
згідно історика о. Іоанна Дулишковича (1623-1627)
16. Іоанн Григорович (12.01.1627-1633)
17. Василій (Тарасович) (16.10.1633-14.05.1642/1648)
за М. Лучкаєм – (1635-1650)
за І. Дулишковичем – (1634-1648)
за А. Пекарем – (1633-1651)
18. Порфирій (Арда(е)н) (1640-1643)
19. Софроній (Юсько) (румын) (1646)
20. Іоанікій (Зейкан) (1652-08.11.1686)
за А. Пекарем (1651-1687)
21. Мефодій (Раковецький) (1687-1692)[1]

Мараморошська єпархія (1690-1733) [2]
1. Єпископ Іосиф (Стойка) (1690-1711)
2. Єпископ Серафим (Петрован) – за А. Пекарем (1711-1717) за архім. Василієм Проніним (1711-1715)
3. Єпископ Досифей (Феодорович) (1718-1721) (†1733)
за А. Пекарем (1718-1721)
за архім. Василієм Проніним (1717-1735)

Юрисдикція Сербської Православної Церкви
1. Єпископ Нішський і Карпаторуський Досифей (Васич) (1921-1926)

Юрисдикція Константинопольського Патріархату
1. Архієпископ Савватій (Врабець) (1923-1946)
2. Єпископ Веніамін (Федченков) (1923-1924)

Юрисдикція Сербської Православної Церкви
1. Єпископ Новосадсько-Бачський і Карпаторуський Іриней (Чирич) (1927-1928)
2. Єпископ Рашсько-Призренський і Карпаторуський Серафим (Іванович) (1928-1930)
3. Екзарх-адміністратор Карпаторуської Православної Церкви єпископ Йосиф (Цвієвич) (1930-1931)

Єпископи Мукачівсько-Пряшівські (з 02.08.1931-1945)
1. Єпископ Дамаскін (Грданічкі) (1931-1938)
2. Єпископ Володимир (Раїч) (1938-1945)

Адміністратори Мукачівсько-Пряшівської єпархії
1. Адміністратор Мукачево-Пряшівської єпархії ігумен Феофан (Сабов) (1940-1945)
2. Адміністратор Мукачево-Пряшівської єпархії протоієрей Димитрій (Беляков) (1945)

Юрисдикція Константинопольського Патріархату
1. Адміністратор протопресвітер Михаїл (Попов) (1941-1945)

Єпископи Мукачівсько-Ужгородські (з 22.10.1945)
1. Єпископ Мукачівський і Ужгородський Нестор (Сидорук) (22.10.1945-03.06.1948) до 24 жовтня 1945 року тимчасово керуючий як єпископ Уманський.
2. Архієпископ Мукачівський і Ужгородський Макарій (Оксіюк) (03.06.1948-17.03.1950) тимчасово керуючий як архієпископ Львівський і Тернопільський
3. Єпископ Іларіон (Кочергін) (17.03.1950-05.09.1956) до 22 липня 1950 року тимчасово керуючий як єпископ Уманський.
4. Єпископ Варлаам (Борисевич) (05.09.1956-05.07.1961)
5. Єпископ Миколай (Кутепов) (10.09.1961-09.10.1963)
6. Єпископ Боголіп (Анцух) (09.10.1963-05.02.1965)
7. Архієпископ Григорій (Закаляк) (05.02.1965-18.03.1977)
8. Єпископ Савва (Бабінець) (18.03.1977-26.06.1985)
9. Єпископ Дамаскін (Бодрый) (26.06.1985-01.07.1989)
10. Архієпископ Євфімій (Шутак) (28.08.1989-19.01.2000)
11. Єпископ Агапіт (Бевцик) (26.07.2000-14.12.2007)
12. Архієпископ Марк (Петровцій) (14-23 грудня 2007 – тимчасово керуючий як архієпископ Хустсько-Виноградівський та Мукачівсько-Ужгородський)
13. Єпископ Феодор (Мамасуев) (з 23.12.2007)

Єпископи Хустсько-Виноградівські
1. Єпископ Мефодій (Петровцій) (1994-1998)
2. Єпископ Агапіт (Бевцик) (1998-2000)
3. Архієпископ Іоанн (Сіопко) (2000-2007)
4. Єпископ Іпполит (Хилько) (2007)
5. Архієпископ Марк (Петровцій) (з 14.12.2007)

Примітки
[1] 29 червня 1690 року, за сприянням кардинала Колонича, Мефодій (Раковецький) переселяється до Угольського монастиря, а разом з тим переносить резиденцію Мукачівських православних єпископів до Мараморошу. Дет. див.: Дулишкович Іоанн, отець. Историческія черты Угро-Русскихъ. – Т. II. – Унгвар, 1877. – С. 27; Лучкай М. Історія Карпатських русинів. Historia Carpato-Ruthenorum. – Т. II. – Ужгород: Видавництво “Закарпаття”, 2000. – С. 341; Пронин Василий, архимандрит. История Православной Церкви на Закарпатье. – Свято-Николаевский Мукачевский монастырь. – ОРП «Добротолюбие», 2005. – С. 237; Петров А. «Старая в?ра» и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка // Матеріалы для исторіи Угорской Руси. – Т. II. – СПб., 1906. – С. 30; Филип Дорофей, митрополит Пражский и всея Чехословакии. Насильственное введение унии в Закарпатье 1646-1649 гг., боротьба с нею и ее ликвидация в 1949 году; развитие Православной Церкви до сего дня в Закарпатье. – Диссертация на соискание ученой степени кандидата богословия Ленинградской Духовной Академии. – Пряшев, 1964. (Машинопись). – С.76.
[2] Історична справка: Мараморошська єпархія діяла з 1690 року. У 1733 році помирає єпископ Досифей (Феодорович) Угольський. Разом з ним припинила існування ця окрема єпархія та загалом Православна ієрархія на Угорській Русі. Дет. див.: Дулишкович Іоанн, отець. Историческія черты Угро-Русскихъ. – Т. III. – Унгвар, 1877. – С. 76; Петров А. «Старая віра» и унія въ XVII–XVIII вв. Пояснительная записка // Матеріалы для исторіи Угорской Руси. – Т. II. – СПб., 1906. – С. 39; Пекар Атанасій. Нариси історії Церкви Закарпаття. – Т. I. – Видавництво Отців Василіян «Місіонер». Рим – 1997 – Львів. – С. 73.