ЗВЕРНЕННЯ
єпископату Української Православної Церкви
до кліру, чернецтва та мирян
з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі
Всечесні отці, чесне монашество, дорогі брати і сестри!
Минає 1030 років із того часу, коли святий рівноапостольний князь Володимир прийняв хрещення сам і привів до Христа свій народ. Звідси, з берегів Дніпра, християнська віра поширилася у сусідні землі, внаслідок чого для всього східнослов’янського світу Київ став «другим Єрусалимом», а Дніпро — «другим Йорданом».
Хрещення Русі відкрило нову епоху в історії нашого народу. Світло Христової віри змінило духовне, моральне, суспільне і державне життя Київської Русі. Наші предки пізнали істинного Бога, заповіді Якого змінили їхні язичницькі звичаї.
Одним з найактуальніших для України наслідків прийняття віри в Єдиного Істинного Бога стало укріплення єдності давньоруського суспільства, єдності між племенами, які входили до складу Київської держави. Основою цієї єдності стала Київська Митрополія, законною і повноправною наступницею якої є Українська Православна Церква. Без перебільшення можна сказати, що саме православна віра і Православна Церква сформували душу нашого народу та сприяли розбудові нашої державності.
Сьогодні наша Церква постала перед багатьма викликами. Протягом останніх місяців в інформаційній сфері нашої країни не стихають суперечки щодо можливості надання Томосу про автокефалію. Ми підтверджуємо, що наявний канонічний статус нашої Церкви на теперішній час є цілком достатнім для того, щоб вона плідно звершувала свою місію серед свого народу. Спроби змінити цей статус призведуть лише до обмеження прав і свобод, якими наділена наша Церква, маючи права широкої автономії. До того ж, ці спроби не вилікують, а лише поглиблять розкол як в Українському Православ’ї, так і в українському суспільстві. Це стосується і можливого створення в Україні паралельної церковної юрисдикції.
Водночас ми спостерігаємо намагання зовнішніх сил перетворити Церкву на складову геополітики, ідеології та державної безпеки, про що в публічному просторі говориться відкрито. Такі заяви й такі намагання викликають у нас стурбованість, адже це суперечить покликанню Церкви. Українська Православна Церква виступає на захист канонічних основ свого буття, на захист своїх віруючих, яких часто шельмують та виганяють із храмів, на захист внутрішньої церковної свободи від втручання політичних сил.
Переконані, що Церква Христова не повинна бути інструментом у руках будь-якої держави чи політичної ідеології, звідки б вона не походила. Адже, Господь Іісус Христос заснував Церкву Свою не для обслуговування інтересів Римської імперії, в часи якої Він народився, звершував Свою спасительну місію, помер і воскрес. Господь заснував Свою Церкву для спасіння людських душ.
Разом з тим, це не означає, що Церква має бути відстороненою від народу та актуальних проблем, які переживають реальні люди, суспільство чи держава. Українська Православна Церква виховує в людях справжній патріотизм, тобто любов до Бога, до свого ближнього і Вітчизни. Тільки такий патріотизм може бути здоровим фундаментом для утвердження держави.
Висловлюємо жаль тим фактом, що діячі церковного розколу використовують сьогодні владу для того, щоб виправдати та легалізувати свій гріх проти Церкви. Прикро, що їхня деструктивна діяльність, постійні інформаційні випади та наклепи проти Церкви приводять до того, про що попереджав святий апостол Петро: «через них дорога істини буде в ганьбі» (2 Пет. 2:1-2). Внаслідок цього багато людей, які могли б прийти до лона Церкви, не приходять тому, що спокушаються такою діяльністю. Сподіваємося, що ті, хто так чинять, усвідомлять наслідки своїх дій і припинять завдавати шкоду Церкві Христовій.
Звертаємося також до всього духовенства Української Православної Церкви. Дорогі отці і браття! Єдність нашої Церкви безпосередньо залежить від нас! Ми поставлені «пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Собі Кров’ю Своєю» (Діян. 20:28). Наше служіння полягає не в тому, щоб проповідувати якісь культурні чи політичні ідеї. Коли будь-яка світська ідеологія проникає в Церкву і руйнує її єдність, то наше завдання словом і ділом протистояти цьому та проповідувати людям не ту чи іншу земну ідеологію, а Христа — Який розпростер руки Свої на Хресті, щоб об’єднати всіх. Церква існує для того, щоб об’єднувати, а не розділяти людей. Отож, «Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Іісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділень, а щоб ви з’єднані були в одному дусі та в одних думках» (1 Кор. 1:10).
Наші особливі слова сьогодні звернені до тих чад Української Православної Церкви, які проживають на Донбасі і страждають від бойових дій:
Брати і сестри! Ви не одинокі у ваших випробуваннях. Вся наша Церква нині молиться, співпереживає, допомагає і буде продовжувати молитися, співпереживати та допомагати вам. Ваші страждання і ваша біль відгукується болем у наших серцях. За словами апостола Павла, «страждає один член, з ним страждають усі члени» тіла, тобто Церкви Христової (1 Кор. 12:26). Висловлюємо вдячність архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім мирянам тієї частини Донбасу, де палахкотить полум’я війни, за вашу мужність, за перебування зі своєю паствою, за терпляче несення випробувань, котрі випали на вашу долю. Молимося Всемилостивому Богу і віримо, що війна скоро закінчиться і Бог кожну сльозу з очей ваших зітре (Одкр. 21: 4).
Святкуючи річницю народження нашого народу у Христі, ми маємо не лише згадувати про минуле й говорити про теперішнє, але й думати про майбутнє. Основним покликанням Церкви Христової на всі віки є виконання заповіді Спасителя: «Йдіть же навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мф. 28:19). Несення Слова Божого людям, які будучи навіть охрещеними, не живуть життям у Христі, — є найпершим і постійним нашим завданням.
Проповідь серед людей, які поки-що є далекими від Христа, місія серед молоді, діалог з інтелігенцією, з людьми, які мають сумніви у вірі, а також діалог з невіруючими, і загалом з усіма верствами нашого народу — все це є змістом місії Церкви в сучасному суспільстві. Соціальна діяльність — допомога бідним і знедоленим, переселенцям, всім людям, що страждають від війни на Сході України, — це втілення християнської любові, яку очікує від кожної віруючої людини Господь. А тому в умовах тих викликів, які сьогодні стоять перед Церквою, ми маємо трудитися на духовній ниві ще більш наполегливо, адже за словами святого апостола Павла: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2).
У день великої річниці — 1030-ліття Хрещення Київської Русі — підносимо молитовну вдячність і славослов’я в Трійці славимому Богу — Отцю і Сину і Святому Духу за дар хрещення. Молимось, щоб Господь сподобив нас бути достойними продовжувачами духовної справи святого рівноапостольного великого князя Володимира, берегти святу Православну віру та втілювати її в справах любові, милосердя і миру!
Благословення Боже нехай перебуває з усіма нами!
27-28 липня 2018 р.
м. Київ
За матеріалами: http://news.church.ua