Хто створив душу, Той створив і тіло, і Хто зцілює безсмертну душу,
Той може вилікувати і тіло від тимчасових страждань і хвороб.
(Преп. Макарій Єгипетський)
Якщо схопить тебе хвороба, не сумуй і не падай духом, але подякуй Богові,
що Він промишляє доставити тобі хворобою благо.
Коли людина хвора, тоді і душа її починає шукати Господа.
Тому надоумлення добре, якщо тільки надоумленний дякує.
(Преп. Єфрем Сирин)
Тіло твоє, виснажене недугою, може бути рятівними ліками для душі твоєї. Якщо ти подібний залізу, то вогонь страждання очистить тебе від іржі; якщо ж ти золото, то сей вогонь додасть більше блиску твоїм чеснотам.
На Божественній Літургії ми чули євангельське зачало, яке розповідало нам про чудо зцілення тяжкохворого, розслабленого. 38 років він ніс покарання за якийсь тільки йому і Богові відомий гріх. Про те, що його хвороба була покаранням говорить Сам Господь: «не гріши більше, щоб не сталось тобі чого гірше» (Ін. 5,14 ) Наприклад на віки не залишитись в полоні гріха і вже без надії на зцілення. Багато років цей хворий лежав біля купальні яка наповнювалася водою з одного підземного ключового джерела. Називалося це місце «Віфезда», в перекладі з староєврейського – це «будинок милосердя». Тут дійсно являли милосердя, як Бог, так і люди. За Божим повелінням Ангел сходив з небес і «зрушував, як каже нам Євангеліє, воду. Вона ставала чудотворною і зцілювала моментально людину від будь-якої хвороби, але тільки одного – першого, який занурювався в неї відразу після сходження Ангела, вона зцілювала. Важливо те, що в «овечій купелі», так ще називали це місце, тому що були там і купальні де мили спеціально овець для жертв, благодать або невидима сила Божа зцілювала людини від будь невиліковної на землі хвороби. Люди теж являли на цьому місці милосердя. Ми з вами чули, що хворий говорив Спасителю: «Господи; я не маю людини, яка опустив б мене в купальню, коли обуриться вода; коли ж я приходжу, інший вже сходить раніше мене» (Ін. 5,7 ). Але ж хтось постійно годував і напував цього хворого багато років, міняв його одяг і постіль. У людини не діяло тіло, але очі його прекрасно бачили, а вуха чули, як інші отримували зцілення. Дивно, але за десятиліття хворобу він не впав у чорну заздрість, що не озлобився, і не проклинав він ні людей ні Бога. Про це говорить нам його смиренна мова і те, що після зцілення він пішов в храм. Пішов віддати хвалу Богу, а не поспішив де інде відшкодувати собі всі пропущені за ціле життя земні радості. Чудеса в час Свого земного життя Господь наш Ісус Христос звершував не тільки для окремо взятих людей, а й для всього майбутнього людства. Він здійснював їх для того, щоб ми, читаючи Святе Євангеліє, могли отримувати ясну вказівку, як нам жити. І Бог прийшов до розслабленого Сам Господь і чудесно зцілив його. Але зцілив лише після позитивної відповіді на питання : «Хочеш бути здоровим?». Якщо ми хочемо зцілення, то повинні зрозуміти, що воно за собою тягне і відповідальність за знову знайдену цілісність. Нам не дається цілісність, щоб ми знову цю цілісність розбили, розкришили, і залишилися тільки уламки того, що Господь зробив новим, повернув в тій новизні, яка нам була дана з початку. Одна людина часто їсть і набуває хворобу шлунка, інша вважає себе великим постником і підриває своє здоров’я. Але опиняючись перед обличчям хвороби, людина починає аналізувати своє життя, шукає помилки, смиряється приймаючи ліки, і поступово одужує. Той же, хто нарікає під час хвороби і не бачить в ній нічого врозумляючого, піддається ще гіршій напасті. Сама ж по собі хвороба має властивість очищення людини від гріхів через терпіння, смиренність і благодушність . Тому то зціливши розслабленого, Спаситель потім сказав – “більш не гріши».
Будь-яка хвороба , має свої причини. Їх багато, але головна з них завжди в нас самих. Часто хвороба є результат нашої нестриманості, наших пристрастей. Врешті решт хвороба не просто так з’являється в нашому житі, дітям кажеш одягайся тепло але цього робити вони не хочуть і як наслідок хворіють. Таким чином, перший шлях до зцілення – покаяння. Ці гріховні пристрасті роблять нас «розслабленими» багато в чому подібними хворому іудеєві, якого Спаситель зцілив при овечій купальні. А зцілений Господом Ісусом розслаблений зображує собою все людство, яке кілька тисяч років перебувало в духовній немочі. До пришестя у світ Спасителя ніщо не могло зцілити людину від гріха і смерті, – ні язичницька мудрість, ні навіть справжнє богопізнання і благочестя , що зберігалося в обраному єврейському народі. За словами Священного Писання, не було жодного праведного , всі згрішили і всі були позбавлені слави Божої. І ми сподіваємося на милосердя Боже, і ми мріємо про диво для себе або для наших близьких. І дуже часто і довго не отримуємо просимого. Можливо тому, що Господь, перш ніж зробити зцілення, запитує наші душі : «А чи хочеш ти душа розлучитися зі своїми пристрастями, або тобі потрібно лише здорове тіло, щоб повніше насолоджуватися далі гріхами?» Якщо чесно говорити, то ми з вами не знаємо, що наші власні душі відповідають на це Богові. Тим більше ми не знаємо, що хочуть душі наших рідних і близьких, за яких ми часто переживаємо більше, ніж за себе. Ми зазвичай просимо Бога послати їм зцілення від їхніх хвороб, забуваючи про їх гріховні пристрасті. Адже наші рідні та близькі мають, як і ми з вами, вільну волю.
Двом видам істот у всесвіті – ангелам і людям Бог дарував повну свободу. Свободу жити і робити те, що вони хочуть. І Господь не хоче порушувати вільну волю жодної людини. Ми повинні молитися і просити в першу чергу, щоб Бог дав нашим близьким можливість самим звернутися до Нього, щоб будучи в павутині пристрастей раптом настав просвіт і вони побачили б не лише жах свого становища, а й вихід з нього. Вихід в сторону неба , а не на нове, коло божевільної гріховного життя.
У радянські часи часто говорили і писали на стінах: «У здоровому тілі – здоровий дух». А люди, що виросли в дореволюційній Росії, добре знали інше крилатий вислів, що прийшло до нас від стародавніх римлян: «Молися, щоб в здоровому тілі був здоровий дух». Спаситель чекає від нас іноді навіть не молитви, а лише єдиного подиху перед Ним про наше безцільно прожите життя. Чекає, щоб прийти і допомогти, прийти і почати виводити нас з гріховної трясовини, прийти і почати зцілювати нашу душу і тіло, тіло яке є храм Його Духа – Духа Божого. І прикладів чудесних змін після звернення людини до Бога, ми знаємо безліч і в нашому сучасному житті. Але зціленням не закінчується життя християнина в Церкві, а тільки починається. І в новому житті ми повинні намагатися не повертатися до старого. Господь наш Ісус Христос тому спеціально попереджає всіх : «Не гріши більше, щоб не сталось тобі чого гірше» ( Ін 5,14 ). Попереджає – не загрожуючи, а лише бажаючи, щоб душі і тілеса наші здорові були. Добре після таких чудесних зцілень тілесних хвороб замовити молебень за здоров’я якомусь святому, наприклад, цілителю Пантелеймону, або просто взяти св. Воду і просфору,і вживати їх що ранку з вірою і благоговінням. Подібно як зцілений незабаром пішов у храм, щоб принести Богу подяку за своє зцілення, так і ми повинні дякувати Богові за все. Тоді й нас зустріне Ісус , і підтримає у важку хвилину.
Воскресінням Своїм Христос переміг гріх, хвороби і саму смерть. Воскрес Христос, і немає більше гріха і хвороби, які б не могла перемогти людина з Його допомогою. Воскрес Христос, і християни можуть входити в благодатну воду Таїнств церковних кожен день, на всіх континентах. І будь-хто може увійти «першим», для цього потрібна лише гаряча віра, так як любов до людини і милосердя Христове не мають кордонів .
На Богослужіннях у храмах ми сьогодні чуємо такі слова: «Душу мою, Господи, від гріхів усіляких і від справ неналежних тяжко розслабленого, збудуй божественним Твоїм піклуванням, як і розслабленого спорудив Ти колись, щоб я, врятований, взивав до Тебе: “Слава, Христе Милостивий, могутності Твоєму!”
За матеріалами: http://www.pravoslavie.ru