“Усе, що ви зробили одному з Моїх найменших братів, ви Мені зробили” (Мф. 25.40), – саме з такими словами звертається Господь до нас. У ближньому, нехай навіть неохайному, немічному чи опустившомуся на саме соціальне дно, нам потрібно найперш побачити відблиск Бога. Радість може бути повною тільки тоді, коли я нею ділюся з іншим. Повнота щастя лише там, де я простягаю руку допомоги тому, кому нема її простягнути.
Радість Воскреслого Христа вимагає від нас ділитися нею із знедоленими, одинокими та бідними; тими, на чию долю випало чимало сліз, горя, забуття соціуму.
Тож саме, щоб осягнути всю повноту радості у Христі, виконуючи практично слова Спасителя прихожани Свято-Покровського храму села Гукливий (Таламаш) та храму Різдва Божої Матері села Верхні Ворота зібравши посильну допомогу направили її до будинку одиноких та перестарілих, що у с. Нижні Ворота.
Адже Пасха – вона для всіх! Бог не ділить нас на багатих і бідних, розумних, чи не дуже, він хоче від нас лише, щоб ми полюбили ближнього, як самого себе (Мф.22,46). А коли ще їх проявити, як не у дні Пасхальної радості.
