– Днями ми відзначили свято Стрітення Господнього. Свято, яке завжди нагадує нам про важливість та неминучість зустрічі з Господом. Зустрічі, до якої ми повинні готуватися протягом всього свого земного життя. Зустрічі з нашим Творцем і Спасителем, яка незмінно чекає кожного, не дивлячись на його статус, погляди, віросповідання чи щось інше.
І чи зможемо ми, подібно праведному Симеону Богоприємцю, в останні хвилини нашого земного життя, і в перші хвилини нашої вічності, сказати про Мир в своїй душі та з Радістю очікувати на зустріч з Христом? Це залежить від того, чи знайдемо Його ще тут, на Землі, серед своїх буденних справ, серед несправедливості та суєти цього світу? Чи знайдемо Його в очах своїх близьких, рідних чи навіть ворогів та неприятелів? Чи відчуємо Його в глибині свого серця, в тиші покаянної молитви? Чи побачимо в очах нужденних, які будуть надіятися на нашу допомогу та милосердя? Чи почуємо Його в святому Євангелії та чи повіримо в Його безмежну Любов до нас?
Скільки багато питань, і як мало відповідей на них. Але дійсно, «зустріти» Христа в житті – це найголовніше для чого ми всі тут зібралися. І є декілька способів зробити це.
Перший спосіб – це побачити Його в очах інших людей. Людей святого життя. Людей, які випередили нас і яким вдалося очистити своє серце і душу, та віднайти шлях до зустрічі з Ним. За словами Митрополита Антонія Сурожського: «неможливо повірити в Бога, якщо не побачиш Його відблиск в очах іншої людини». І безмежно щасливі ті люди, які в своєму житті знайшли чи бачили таких людей. Справжніх духівників і старців, які власним прикладом святого життя свідчать про можливість такої зустрічі.
Ми часто читаємо про святих людей та зустріч з ними важить набагато більше. Коли один погляд, смиренний і кроткий, сповнений безмежної любові, може перевернути все твоє життя, всі твої уявлення і цінності, змінити тебе повністю і направити на шлях духовного переродження. Сповнити тебе віри, що це можливо і в наш час, і в будь-яких обставинах, і надихнути на власні пошуки в глибинах вже своєї душі. І, навіть, якщо таких людей ми не зустрінемо, то все одно повинні шукати для себе духовних наставників, щоб під їх керівництвом проходити цей незмінно важкий та цікавий шлях духовного вдосконалення.
Інший спосіб – це звичайно милостиня. І на сторінках святого Євангелія ми знаходимо слова Спасителя про можливість зустрічі з ним: «Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти, спраглим був і ви напоїли Мене, був подорожнім і ви прийняли Мене, був нагим і ви одягли мене, був недужим і ви відвідали мене, у в’язниці був і ви прийшли до Мене» (Мф. 25:35-36), «Істинно кажу Вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили” (Мф. 25:40). Отже, роблячи милостиню ближнім, відвідуючи хворих і допомагаючи нужденним – ми завжди зустрічаємо в них Христа, хоч і не бачимо Його. Та Він в ці моменти чітко «бачить» нас. Головне робити це від щирого серця, не очікуючи ніяку винагороду для себе, тільки тоді винагорода буде очікувати нас в Царстві Небесному.
Подібна Милостиня – це і терпіння до наших близьких, сприйняття їх такими як вони є, з усіма їх недоліками. Це і прощення ворогам, це не осудження за гріхи інших. Одним словом – це Любов до всіх, у всіх її проявах.
І ще один спосіб зустріти Бога доступний для кожного – це звичайно щира Молитва до нього. Це те, чим має бути сповнене наше життя. Це розмова з Творцем, розмова безперервна і уважна, щира і відкрита, смиренна і покаянна. Ніщо так не наближає нас до Нього, як молитва. Молитва – як глибока духовна практика, якої потрібно навчатися все життя і вдосконалюватися в ній кожного дня, а не просто формальне «вичитування» якихось правил. Особливо молитва Іісусова, яка очищує і відкриває наше серце і розум, наближає до зустрічі з Христом, кожного разу коли ми з щирістю, уважністю та каяттям в своїх гріхах промовляємо ці спасительні слова: «Господи, Іісусе Христе Сине Божий, помилуй мя грішного».
Насправді, мені здається, що більшість проблем нашого світу, з його жорстокістю, лукавством і ненавистю, саме через те, що ми не шукаємо зустрічі з Христом, з Його Миром і Любов’ю. Якби ми хоч трошки пізнали Його в своєму житті, то ніколи б не змогли вже бути такими черствими і самозакоханими, егоїстичними і надмірними.
Ми би стали іншими. Зустріч, яка б змінила Все. Дай Бог, щоб вона відбулася з кожним із нас. Навіть якщо для цього потрібне все життя…
Допоможи нам, Господи, зустріти Тебе!
Автор: протоієрей Серафим ГИЧКА,
настоятель Свято-Пантелеймонівського храму смт. В. Березний
– Днями ми відзначили свято Стрітення Господнього. Свято, яке завжди нагадує нам про важливість та неминучість зустрічі з Господом. Зустрічі, до якої ми повинні готуватися протягом всього свого земного життя. Зустрічі з нашим Творцем і Спасителем, яка незмінно чекає кожного, не дивлячись на його статус, погляди, віросповідання чи щось інше.
