Закарпатський регіон оповитий чималими забобонами і народними віруваннями, які часом не дають жити сповна вільно. Особливо в сільських поселеннях, де куди не зробиш крок, всюди «щось» може статись. А ще: «те не роби», «не кажи їм», «туди не ходи», «позерай (дивись – авт.), аби не врекли» – правда, нагадує магічне коло надуманих людьми казок? Добре, коли відсоток здорового глузду в людини може переважити всі стереотипи, в які з дитинства заганяло оточення. А якщо ні? Як в таких реаліях і не зникнути переляканим особам, що приходять до священиків (в кращому разі). Окремий розділ у цій тематиці, і можна сказати невід’ємний, – ворожба або звертання до народних цілителей. Наша розмова далі з архімандритом Тихоном (Лютянським), духівником жіночих монастирів Мукачівської православної єпархії
– Отець Тихон, давайте розпочнемо з найбільш лячного для православних. Уявимо, приходить людина до гадалки і просить допомогти, чи дізнатися, що з нею станеться в подальшому житті. Над нею здійснюють магічні дії і «пророкують»…
– Для початку, важливо зазначити, що є 2 типи гадалок: одні із них шахраї, і користуються звичайними психотерапевтичними методиками, для маніпулювання людьми; інші, більш ідейні, справжні маги, вони закликають на допомогу бісів, через різні магічні ритуали, інколи з принесенням жертв (в основному тварин). Не можу сказати, кого з них статистично більше, але факт в тому, що шкодять всі вони в більшій мірі собі, і в меншій тим, хто піддається їх маніпуляціям. Головний арсенал для маніпуляцій це особиста історія кожного з нас, і якщо перші (шахраї), просто вміють ділити людей за психотипами, і вгадують якісь загальні речі, які є, майже, в кожного, представника тої чи іншої соціальної групи, то другі вражають нас тим, що знають про нас дуже конкретні моменти життя, часто саме ті, про які ми нікому не розказували, або можуть розказати наші мріяння, і життєві устремління. Саме завдяки такій інформації, котру ворожкам нашіптують їх помічники біси, отримують від людей необмежений кредит довіри, і вже потім користуючись нашою довірливістю, маніпулюють нами в своїх цілях.
Вертаючись до нашого питання, важливо зазначити, що людина, яка йде до ворожки, здійснює гріх Іуди Іскаріота, а саме зраджує Бога заради тимчасових преференцій. Усі ритульні дії, які звершують над людиною, це ще один із способів вербування, головне за що воюють ворожки( а через них диявол), це віра людей. А там де починається віра в магію, закінчується віра в Бога, диявол як батько брехні, обманює всіх, і самих ворожок, і людей, які їм довіряють.
– За що, а вірніше, для чого Господь допускає, аби людині «поробили»?
– Саме поняття “поробили”, не має під собою ніякого змісту. Звідки воно з’являється? Його пропагують самі же ворожки, головні маніпулятори і обманщики. Адже взагалі все, що ми охарактеризуємо поняттям “поробили”, можна пояснити зовсім по іншому. Для прикладу візьмемо одне з найпоширеніших “пороблень”, коли люди кажуть, що їм не таланить в житті. Все було добре, все складувалось як заплановано, реалізовувались всі задуми і починання, і тут раптом невдача за невдачею, і здоров’я підхитнулось, як це пояснити? Відповідь одна, позаздрили і “поробили”. Але ж насправді, людина, яка вірить в Бога, повинна приймати все з Божої руки. І всі звершення, плани і задуми, які ми реалізовуємо успішно, результат тої невидимої руки Божої, яка виправляє всі наші огріхи, помилки, недостатність професійних навичок, ми їх, навіть, не бачимо і не усвідомлюємо до кінця, і часто не розуміємо завдяки Кому, ми успішно реалізовуємось. В чому ж тоді головна причина наших невдач? А причина в гордості і самонадіяності, особливо тоді, коли все в житті добре, ми забуваємо про Бога, і все більше уповаємо на свої сили, і щоб зупинити цю пагубну страсть, Господь іноді не виправляє наших помилок. Дає нам можливість реалізувати свою самонадіяність, побачити на власному досвіді, що таке жити без помочі Божої. Тоді вже ми бачимо реальний результат того, що ми вміємо, і хто ми без Бога, все рушиться і нічого не складується в житті.
Щоб виправити свої невдачі, людині треба покаятися, звернутися до Бога, відкинути свою гордість і самонадіяність, а ми, як правило, робимо навпаки, і ще гірше для себе, бо звертаємось до ворожок, які замість правильного вирішення проблем, до гріха гордості додадуть нам гріх ворожнечі, до людей, які нібито, нам позаздрили і щось там “поробили”.
– Здорові в духовному сенсі люди розуміють, що гадання не мають ніякого відношення до істинного духовного життя людини. Відтак питання: духовне здоров’я, пошкоджене подібними вчинками, підлягає відновленню? Чи самі гадалки можуть відновитись?
– Звичайно можуть, покаяння допоможе всім. Господь чекає всіх з відкритими обіймами. Навіть люди, які гадають професійно і не просто роблять шарлатанство, а розуміють, шо просять підтримки у явних противників Божества, якщо вони щиро розкаються, Господь простить їм всі їх прегрішенія. Проблема в тому, що зазвичай тісний зв`язок з бісовськими силами породжує недуг біснованія (одержимості злим духом), який важко побороти.
– Якщо дізнавались майбутнє у ворожбитів – є шанс на добру долю?
– Наше звернення до ворожбитів ніяк не впливає на долю, тому що саме поняття “долі” треба правильно розуміти. Не має прописаного плану нашого життя, Господь дав нам свободу волі і право будувати своє життя так, як нам захочеться. Тому користуючись цим правом вибору не правильно, а саме довірою ворожкам, ми приймаємо неадекватні рішення, які зазвичай відгукуються в подальшому житті.
Думаю, що такий помилковий вибір, можна прив`язати до поняття впливу на долю, і аж ніяк, загально прийняті судження, що якісь містичні впливи злих сил, ламають нам подальше життя. Більш за все, ми страждаємо від того, що довіра ворожкам сіє ворожнечу між людьми, вони маніпулятивно звинувачують у наших невдачах, дуже часто найближчих нам людей. Неприязнь, яка виникає в результаті таких маніпуляцій, псує і відносини, і багато іншого в нашому житті. Ворожки також сіють страх, та безпідставні занепокоєння в звичайних дрібножиттєвих ситуаціях, і людина втрачає спокій і радість від життя. Найпоширеніша помилка людей в тому, що в сам момент звернення до ворожки, нам здається, що ситуація під контролем, і що би нам там не говорили всі ці ворожеї, ми зможемо здраво розсудити і не піддатися їх маніпуляціям, але, на жаль, все буває навпаки, треба пам`ятати, що саме рішення піти до ворожки, ще вже попадання в сіть, яку закинув диявол, і якщо ми піддались наміру сходити до ворожки, ми вже обмануті і знаходимось під дією бісовської маніпуляції.
– Яку покуту, зазвичай, несуть ті, хто вчинив гріх цікавості до майбутнього?
– Покута за гріх, це завжди індивідуальний інструмент пастирської педагогіки, тому кожен духівник, призначаючи покуту, враховує різні фактори: і степінь воцерковленості; і вік; світське середовище в якому живе людина; і рівень освідченності; і фізичне здоров’я; і т. д.
– 50/50 – віра в Бога і віра в забобони – таку внутрішню палітру дуже часто виявляє спілкування з навіть, начебто, церковними людьми. Чи варто таких людей приводити до «почуттів» чи вони самі мають відчути істину?
– Статистика 50/50 трохи завищена в плані віри в Бога, як би це жахливо не звучало. Можете провести особистий експеримент, для того, щоб переконатись. Треба просто взяти порожнє відро, і переходити дорогу людям, які йдуть з церкви, побачите реакцію, зробите статистику, прихильників забобон буде, набагато більше.
Звичайно, приводити до “почуттів” інших людей, намір непоганий, але досягнути результату можливо тільки одним шляхом. Треба розбудити в людині совість, не просто залякати, чи підкупити, або зманіпулювати, а розбудити совість. Цей шлях найважчий, тому що потребує багато терпіння і самовіддачі. Саме довготерпеливий приклад власним життям, здатен розбудити совість в ближньому.
– Кажуть, не можна виставляти для загалу особисті сімейні, дитячі фотографії, а молодим парам, що не побралися – взагалі заборона. Це норма чи, знову ж таки, набутий стереотип?
– Звичайно, це черговий забобонний стереотип.
– При таких сформованих уявленнях соціуму,як віруючій людині навчитися протистояти та жити за своїми правилами?
– Перше, що треба зробити – не перекладувати відповідальність на соціум, генетику, виховання, а взяти її на себе, і зрозуміти, що я як доросла людина, сам відповідаю за свої вчинки та емоційні реакції.
Друге, це спосіб протистояння гріху.Бо коли ми усвідомимо що страх перед забобонами наш власний гріх, з яким треба боротися, ми призовем молитвою Бога нп допомогу і заставимо себе не стукати по дереву, не хвататися за ґудзика, не плювати через плече, і т. д.
І третє, це досвід. Саме власний досвід протистояння гріху, коли ми його набудемо з Божою поміччю, Господь допоможе нам приборкати цю гріховну напасть в своїй душі, і оградить від всіх бісовських маніпулятивних нападків.
Розмовляла Ольга ПАЛОШ,
спеціально для https://m-church.org.ua/