18 лютого з 2018-го став особливим днем в календарі автора цих рядків. Знаєте чому? У цей день народилося “Церковне закулісся” – нова телепрограма про життя Церкви в межах Мукачівської православної єпархії.
Навіть і не знаю чи розкривати всіх таємниць, це завжди важко:)) Але в цей день хочеться заглибитися в спогади і подякувати Богу за рік, який змінив багато чого.
Чесно, самій не віриться як легко з`явилось у нас “Церковне закулісся”. За 10 днів від дня співбесіди з керівництвом каналу (одна з таємниць – це було не наше прохання на запуск церковної програми 🙂 ) і до першої відеозйомки минуло всього 10 днів. Це була зміна в моєму житті, яка співпала зі зміною в особистому житті (друга таємниця, про яку знає хіба що кілька найближчих друзів). Це була не просто нова робота, улюблена робота – це була величезна надія.
А дні, коли працювали над програмою дарували таку підтримку друзів, на яку я зовсім не очікувала. Допомога морального плану буквально зливалась на мене звідусіль, без моїх прохань. Це були диво-дні з диво-друзями, які і яких пам`ятатиму все життя. Дякую вам, дорогі мої!
Усе пережите рівно за рік не вміститься в цей допис. Це був мега насичений рік з, підкреслюю, новими: ідеями, баченнями, людьми, і досвідом, здобутим подеколи важкостями і межею – все звільняюсь! І коли я вирішувала залишити цю справу (це бувало з частотою по через два місяці), підходили незнайомі люди в храмі, сусіди, що взагалі не ходять до церкви – і дякували за програму про Бога. Іноді через це я настільки розчулювалась, що плакала за ось таку власну слабкість. І просила у молитвах сил йти далі, працюючи всупереч обставинам. А головним мотиватором не зупинятися став дорогий владика Феодор, який мудро підтримує і словом, і молитвою.
Люблю розповідати друзям як ми створюємо наше “Закулісся”, вони й самі частенько цікавляться “Про що знімаєте цього місяця?”. Дехто, почувши розповідь роботи над відео, дивуються всім тонкощам. Ми ж маємо свої справжні телеканальні “куліси” до цієї програми. І, деколи, думаю, як добре, що тільки друзі знають про всі важкості. Тому що хочеться, аби ви, шановні глядачі, просто насолоджувалися якісною програмою, поглянули на іншу Церкву, її оточення з більш наближеним ракурсом до людей.
Особливого сприйняття на роботу накладають побутові моменти. Сумка з речами на тиждень проживання не в рідному місті, добирання “Ужгород-Мукачево-Ужгород” (все ж із тою важкою сумкою:), втома, переживання за програму і все в купі – не дали і не дають до тепер стану “зірковості”.
Та й коли мені кажуть, що ось ти здобула собі ім`я, про тебе дізнались – я просто усміхаюсь і далі працюю. Для мене це справді не головне в житті. Усе тимчасове, і цей етап в житті тільки готує до наступних особистих сходинок, про які мрію (про них обов`язково писатиму далі – як збудуться :))). За минулі 365 днів вдалось з Божою підтримкою долати власну себе – з примхами, непоступливістю, гордістю, і різкістю до змін, якщо йде не так, як бажається)) Вірю, що це як ніяк краще згодиться в майбутньому!
Незабутньою в прямому сенсі слова стала робота з режисерами:)) Іноді кількагодинні диспути на тему віри, релігії, праця над програмою до пізнього вечора, жарти і щирий сміх на всю студію, дружні розмови, а іноді й творчі сварки (куди без цього, головне щиро і без притворства). Едік Докаленко – найперший режисер, що зумів запустити наш проект і робив з початкових передач таку цукерочку, що я “охала-ахала” від неочікуваності, і забувала за всі непорозуміння!))
Сьогодні ж кажу велике дякую всім подальшим режисерам за підтримку і вірю, що новий режисер (а він у нас таки з`явився з лютого і ще одна мрія автора й ведучої збулась!), триматиме якісний рівень наших випусків з новими родзинками технічних можливостей. Бо ж якщо не прогресувати, а тупцювати на місці – з відмовками “аби було”, “та й так нормально” – хорошого авторитету не досягнеш.
Тим паче, показуємо результат роботи не тільки земним керівникам, а Самому Творцю, що й благоволив Бути цій передачі.
Нуу, поки майже все 🙂 Далі залишайтеся з нами, дивіться, пишіть за побажання нових тем, ідей і ваші пропозиції! Будемо чекати!!!
P.S. Хочеться подякувати креативній команді телеканалу “Перший кабельний”, з якими відчуваєш себе потрібною частинкою великого пазлу, ростеш професійно і отримуєш мега-штурм творчих ідей, які не мають меж.
Висловлюємо щиру вдячність керівництву каналу – Івану Івановичу Чубирку, Аттілі Теодоровичу Гануляку, шеф-редакторам: Катерині Можаєвій, Юрію Павлишинцю, операторам, режисерам і всьому творчому колективу за постійну підтримку і новий погляд на подачу церковної інформації!
Переглянути архів телепрограм можна ось тут