4 лютого на філологічному факультеті УжНУ з нагоди 100-річччя від дня народження видатної карпатознавиці, почесної докторки Ужгородського університету Олени Рудловчак організували ІV Міжнародні наукові читання: «Олена Рудловчак – науковець, педагог, журналіст».
Першого лютого, у день ювілею, тематичний семінар організували у словацькому Пряшеві, де жила дослідниця. 4-го лютого естафету святкування перейняв Ужгород. На заході зібралися родичі О. Рудловчак, науковці УжНУ, Закарпатської академії мистецтв, Пряшівського університету, інші гості.
Це вже, до слова, четверті наукові читання на базі філологічного факультету. Перші відбувалися ще при житті Олени Михайлівни (померла 2007 р.), і дослідниця була вельми втішена цим фактом.
Модераторкою нинішнього заходу виступила завідувачка кафедри української літератури УжНУ, професорка Валентина Барчан.
Ректор Ужгородського університету Володимир Смоланка привітав із відновленням наукових читань, зауваживши:
«Життя пані Олени є взірцем служіння Батьківщині. Попри всі перипетії, через котрі довелося пройти цій мудрій і сміливій жінці, вона мала і має зв’язок з Україною».
Ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник у вітальному слові наголосив, що вивчати спадщину відомих діячів краю, зокрема Олени Рудловчак, конче потрібно.
Деканеса філологічного факультету Галина Шумицька поділилася:
«Бувають моменти, коли я щаслива. І тепер − один із них. Тішуся, що в 2014-му керівництво посприяло облаштуванню музею й бібліотеки Олени Рудловчак на філологічному факультетві. Спасибі всім небайдужим, які долучилися до уславлення спадщини науковиці».
Відтак присутні переглянули фільм «Олена Рудловчак. Дорога додому», створений Медіацентром УжНУ, і прослухали спогади та наукові доповіді про О. Рудловчак як науковицю, педагога, журналістку. Їх презентували почесний іноземний академік НАН України Микола Мушинка, проректорка Закарпатської академії мистецтв Наталія Ребрик, доцент Іван Сенько, донька ювілярки Марія Дуфек-Рудловчак. Директорка наукової бібліотки УжНУ Марія Медведь розповіла про участь М.Мушинки в долі приватної книгозбірні О. Рудловчак. До слова, працівниці бібліотеки підготували тематичну виставку в холі основного навчально-лабораторного корпусу університету.
На запрошення організаторів наукового дійства з благословення керуючого Мукачівською єпархією, Високопреосвященнішого Феодора, митрополита Мукачівського і Ужгородського участь в наукових читаннях взяв вчений секретар Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), протоієрей Олександр Монич.
Насамперед священнослужитель до присутніх зачитав вітальну адресу владики Феодора в якій архієрей, зокрема відмітив таке:
«Вельмишановні організатори та учасники «Рудловчаківських читань»! Від себе особисто та від духовенства Мукачівської єпархії дозвольте привітати вас з унікальним, науковим зібранням, яке носить імʼя людини, котра своїм життям та спадщиною, заслужено вписана золотими літерами в літопис наукової спадщини Європи та УжНУ.
Життєвий шлях відомого історика української культури, літературознавця, професора, педагога і громадського діяча у Східній Словаччині – Рудловчак Олени Михайлівни (01.02.1919-†16.11.2007) є унікальним прикладом симфонії науки і Церкви. Дякуючи її науковій дружбі та листуванню з архімандритом Василієм (Проніним) сьогодні ми маємо за честь досліджувати їхні наукові праці та рукописи.
Мукачівський монастир – це унікальна оаза в якій в силу історичного значення цього місця присутні духовні, наукові та соціально-місійні складові. Впродовж усієї своєї історії ця обитель та була і є місцем наукових пошуків, предметом дисертацій та об’єктом чернечого пошуку. В цьому ключі з монастирем пов’язана і життєва дорога Олени Рудловчак. Її виявлене листування з Проніним свідчить про їхні обопільні широкі інтереси та наукові зв’язки. Завдяки Олені Михайлівні в часи безбожного тоталітаризму радянської влади, отець Василій мав можливість публікації свої праць в Європі. Олена Михайлівна ж мала всі умови для праці з унікальними рукописами О. Духновича, котрі в майбутньому стали предметом її кандидатської дисертації. Творчої вам роботи і нехай Боже благословення перебуває на всіх Вас!».
Опісля, отець виступив з доповіддю на тему: «Мукачівський монастир в житті Олени Рудловчак». Серед іншого, священик відмітив:
«Завдяки титанічній науковій роботі та неймовірному інтересу до історії монастиря академіка Чернечої Гори, архімандрита Василія (Проніна) обитель в другій половині XX століття пережила свій другий науковий ренесанс. Рукописи, джерела та література, котрі зберігалися в бібліотеці Мукачівського монастиря були об’єктом жвавих досліджень відомих науковців Європи та України.
В цьому ключі з монастирем пов’язана і життєва дорога відомого професора, наукового товариша отця Василія – Олени Рудловчак. Виявлене листування між Проніним та Рудловчак свідчить про їхні обопільні широкі інтереси та наукові зв’язки. Завдяки Олені Михайлівні в часи безбожного тоталітаризму радянської влади, отець Василій мав можливість публікації свої праць в Європі. Олена Михайлівна ж мала всі умови для праці з унікальними рукописами О. Духновича, котрі в майбутньому стали предметом її кандидатської дисертації».
Тематична доповідь була оголошена в супроводі відповідного фотослайду виявлених документів та дешифрованого листівання між науковцями.
Олена Михайлівна активно досліджувала закарпатоукраїнське наукове та культурне життя. Важливою в колі її наукових зацікавлень стала творчість О. Духновича. Символічно, що під час заходу директор видавництва «Ґражда» Іван Ребрик презентував четвертий том видання «Духнович О. Твори у 4 томах» і працю «Рудловчак О. Закарпатська журналістика в другій половині ХІХ століття».
О.Рудловчак мала бажання, щоб її спадщина опинилася на Батьківщині. Незважаючи на всі труднощі, мрія подвижниці на ниві науки здійснилася. Нині бібліотека, праці, архівні матеріали ювілярки — джерело серйозних наукових досліджень, студентських і учнівських розвідок.
Ольга Брайлян,
фото Віталія Завадяка, Олега Хававчака, Галини Кришінець
За матеріалами http://mediacenter.uzhnu.edu.ua
