26-го травня, на запрошення представників влади, Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський з духовенством єпархії в с. Тибава Свалявського району, звершив чин освячення пам’ятника Юрію Івановичу Гуці-Венеліну (1802-1839), вихідцю села, відомому болгарському історику, археологу, лінгвісту та фольклористу.
На історичну подію зібралася велика кількість закарпатців, священнослужителів та представників медіа.
Владика Феодор звернувся до присутніх зі словом вітань та відзначив архіважливе значення увіковічнення постатей, що залишили слід для нащадків.
Антон Кіссе, народний депутат України передав вітання владиці від імені уповноваженого посла Болгарії в Україні.
У рамках урочистих святкувань відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена дню слов’янської культури та писемності “Слов’янський світ: Ю.І. Гуца-Венелін”.
Присвячено захід – 215-й річниці з дня народження видатної особистості.
Як зазначає онлайн-енциклопедія Вікіпедія, Ю́рій Вене́лін (справжнє ім’я Георгій Гуца; * 22 квітня 1802, Тибава, Закарпаття — †25вересня 1839, Москва — український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик. Один з основоположників слов’янознавства в Україні.
Народився на Закарпатті у сім’ї священика, навчався в Ужгородській духовній семінарії, на філософському факультеті Львівського університету (куди він поступив таємно, під прізвищем Венеліна) (1822), Московській медичній академії. Слухав лекції у вищих навчальних закладах Угорщини.
Працював у Московському військовому госпіталі. Був членом Товариства історії та старожитностей російських при Московському університеті.
Дослідник історії болгар, даків. Один з фундаторів російської болгаристики (автор першої «Граматики сучасної болгарської мови»).
1829 мандрував Болгарією, Валахією, Молдавією з науковою метою — збирання матеріалів для історичних праць. Зокрема, зібрав 86 дако-слов’янських та волохо-болгарських грамот — літературних пам’яток болгарського народу.
Помер у 37-річному віці в Москві в абсолютному зубожінні. Вже після його смерті побачили світ «Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты», «Грамматика нынешнего болгарского наречия».
На могилі Ю. Гуци (Вєнєліна) у Даниловому монастирі в Москві болгари встановили пам’ятник з написом: «Він перший нагадав світові про забуте, але колись славне й могутнє плем’я болгар і палко бажав бачити його відродження».
Венеліну споруджено пам’ятник в Софії. На початку ХХ століття в Одесі стояв пам’ятник Ю. Гуці.
Фото: Іван ФЕННИЧ
