УКРАЇНА-США. Зустріч зі святителем Іоанном Шанхайським і Сан-Франциським(Фото+)

Святитель Іоанн Шанхайський і Сан-Франциський відомий нашому закарпатському краю завдяки палкій любові до Нього керуючого Мукачівською єпархією архієпископа Феодора. Саме владика відкрив усім нам велику силу перед Богом цього святого і кожен з нас мав особисту можливість відчути заступництво святителя. Пам’ятається, як архієрей розповідав в одній із проповідей: «Достатньо тільки звернутись з вірою до Святителя Іоанна, як вже відразу отримаєш необхідне». Крім того, Владика Феодор пов’язує цього святого із Закарпаттям і через те, що ряд студентів духовної семінарії в Бітолі (сучасна Македонія) були нашими земляками, оскільки тодішня Мукачівська єпархія відносилась до Сербської Православної Церкви. Там юні студенти познайомились із своїм викладачем ієромонахом Іоанном (Максимовичем), майбутнім святителем, і відчувши від нього неабияку до себе любов, як і до свого краю, вже будучи навіть священиками, підтримували з ним зв’язок через листування, питаючи у нього духовних порад у відродженні Православної віри на Закарпатті.

Архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор на вдячність святителю не тільки поширює про нього славу у словах, але і на ділі будує на його честь храми та каплиці (на сьогодні відомо шість). Один із них я будую в обласному центрі, що наразі має бути з його храмів найбільшим і вже служу у нижньому храмі на честь знайдення його нетлінних останків. Тому, звісно, знаючи дієвість молитов до нього на досвіді, мав потаємну мрію і вклонитись його мощам, які знаходяться в Сан-Франциско (США) у кафедральному соборі на честь ікони Божої Матері Всіх засмучених радості, котрий сам святитель і добудував. Навіть у цьому можна привести приклад його чудотворіння: на відвідування Сполучених Штатів, а ще й зокрема Сан-Франциско, потрібно чимало коштів. Святитель Іоанн зробив мені цей подарунок надзвичайно несподівано – знайшлися люди, котрі виконали його волю без мого прохання.

Без перебільшення можу сказати, що коли я вперше ввійшов у собор з мощами Святителя Іоанна, то відчув на собі, недостойному, особливу благодать вдруге в житті. У храмі реально відчувалось поєднання землі з Небом, відчувалась особлива присутність Бога. Святитель Іоанн зустрів нашу делегацію з трьох чоловік надзвичайно гостинно. Ми всі відчували його любов до нас і те, як він нас чує. Тільки відходили з молебню, як вже менше, ніж за добу приходили позитивні повідомлення, у тому числі з України. Ми кожен день мали можливість молитись перед його мощами і один із учасників паломництва одного ранку мені сказав: «Я думаю вже треба подячний сьогодні служити молебень!» У відкритому протягом дня храмі постійно люди, що йдуть до Святителя.

За тиждень мені вдалось зустрітись з різними національностями, що спеціально приїздили сюди. Місцеві архієреї (один керуючий, два вікарні), священнослужителі собору та прихожани з великою любов’ю нас прийняли. У мене було благословення від архієпископа Кирила служити молебні щоденно в будь-який час, а на Преполовіння Пасхи випала честь самостійно звершити добовий круг Богослужіння у соборі. На недільній Літургії співслужив єпископу Іринею, котрий, як виявилося пізніше, є професором Оксфордського університету, а також з двома іншими архієреями молився у вівтарі. Єпископ Феодосій двадцять років тому виїхав з Києво-Печерської лаври, прийнявши тут чернечий постриг. Він люб’язно запропонував нашій групі спільно покавувати. А на недільній Літургії єпископ Іриней прочитав молитву за Україну, що було для нас особливо приємно.

Для мене особисто було надзвичайно цікаво побачити богослужбові відмінності у Церкві, котра 100 років тому відійшла за кордон і зберегла певні обряди та звичаї незмінно. Зокрема можу відмітити, що Богослужіння звершуються у Пасхальний період у білих ризах, поминання записок здійснюється тільки на проскомідії, а не заздалегідь та багато чого іншого.

У соборі відчувається дух Святителя Іоанна. Таке відчуття, що він і зараз керує єпархією. Все надзвичайно благодатно. Архієрей приймає сповідь у своїх духовних дітей, священики майже постійно протягом дня відвідують хворих з Дарами для причастя тощо.

Завдячуючи Градовій Зої Іванівні, відповідальному редактору офіційного часопису Західно-Американської єпархії РПЦЗ «Весна духовна», ми мали можливість відвідати і послухати цікаві екскурсії у низці храмів різних юрисдикцій Вселенської Православної Церкви, а також місця, тісно пов’язані з життям дорогого нам Святителя Іоанна. По-перше, дитячий притулок святителя Тихона Задонського, який є зараз музеєм з діючим домовим храмом і приходом при ньому, що створив у Шанхаї, а потім переніс до Сан-Франциско святитель і де зараз автентично збережено його келію і кухню з речами його побуту, що нас вразило в особливий спосіб. По-друге, єпархіальне управління, редакцію часопису, бібліотеку та архів. По-третє, «старий собор» Пресвятої Богородиці, в котрому до побудови нового служив Святитель Іоанн, а зараз активно проходить православна місія. Зараз у цьому соборі завдяки ігумену Якову (Корацца) діти різних національностей, долучившись до Православ’я, на волонтерських засадах печуть просфори, прибирають у храмі, співають у хорі тощо. У цьому ж соборі проводять молебні, огортаючи людей мантією Святителя, що зберігається тут. Крім того, варто згадати, що діти різних національностей приходять факультативно два рази на тиждень на уроки до Церковної школи, котра діє при кафедральному соборі.

Пережите описати важко, проте, повертаючись додому, ми відмітили – нема відчуття, що ти був у чужому місті. Є відчуття, що ми залишили там близьку людину, яка знов чекає на зустріч і хоче огорнути нас своєю любов’ю.

Протоієрей Віктор ПАЛОШ,

голова Місіонерського відділу Мукачівської єпархії УПЦ