Щороку в традиційному Хресному ході, який стартує 19 серпня з Кам’янця-Подільського, беруть участь тисячі вірників з усієї України, зокрема і з Мукачівської православної єпархії. Впродовж тижня люди різного віку, включаючи маленьких дітей, з неперестанною молитвою на вустах та в серці долають сотні кілометрів до Свято-Успенської Почаївської Лаври, яка 28 серпня відзначає своє престольне свято.
Цьогоріч, за словами багатьох учасників, Хресний хід Божою милістю видався напрочуд легким, так, що ніякої важкості не відчувалося. Своїми особистими враженнями від Хресного ходу з нами поділилася вірниця Мукачівської єпархії, староста Ужгородського молодіжного братства на честь преп. Алексія Карпаторуського Маріанна Тимша:
– У Почаївському Хресному ході я йшла вперше. Велике бажання взяти в ньому участь виникло після цьогорічної Всеукраїнської хресної ходи до Києво-Печерської Лаври, яка залишила в душі теплі назабутні враження.
Хресна хода закінчилася, а душа тягнеться ще і ще в Хресний хід. Передати всі відчуття словами неможливо, їх можна пережити тільки побувавши в Хресній ході самому. Адже Хресний хід – це час молитви, коли ти забуваєш про всі земні турботи й справи і залишаєшся один на один з Богом, хоча навколо тисячі людей. Хресний хід – це урок терпіння, адже інколи так важко і так хочеться зійти з дистанції, проте ти переборюєш з молитвою сам себе і йдеш далі. Хресний хід – це урок самопізнання, адже коли тобі важко і ти втомлений, назовні починають виходити всі негативні риси характеру. Хресний хід – це урок смирення та любові до ближнього, коли панує взаємна підтримка і бути уважним один до одного є дуже важливим. Саме в такі моменти всі разом стають як єдина православна родина. Хресний хід – це така собі невеличка жертва Богу і якщо його проводити в молитві, то відчуваєш Бога так близько-близько…
Особливою під час шляху була й молитва за мир в Україні – її звершували на привалах у вигляді молебнів…
Комусь Бог посилає зміни чи маленькі чудеса вже прямо під час Хресної ходи, комусь після, але всі хто трудяться в молитві дістають воздаяніє й свою нагороду. Це труд во славу Божу і Бог не залишає ніколи ці труди непоміченими!
Підготувала Ольга ПАЛОШ,
спеціально для https://m-church.org.ua/
