Ваше Високопреподобіє, дорогий отець Марк! Від себе особисто та від духовенства нашої Мукачівської єпархії маємо честь привітати Вас з Днем Вашого Народження!
Ви є одним із показових священнослужителів Мукачівської єпархії! Ваше пастирське служіння безпосередньо пов’язане з відновленням монашого життя в Мукачівській єпархії. По Ваших справах видно, що Ви є самовідданий пастир Христової Церкви. Багато, що робиться Вами для духовного становлення єпархії і має свої результати та духовні плоди.
За період несення Вашого послуху в нашій єпархії, в Вашому лиці ми бачимо людину, яка відверто, щиро, жертовно віддає себе служінню Тому, Хто покликав Вас бути Його вірним служителем.
В день Вашої появи на світ дякуємо Богу, який зволив Вашим добрим батькам родити Вас на світ.
Від усієї душі бажаємо, щоб Всемилостивий Господь благословив Вам надалі залишатись тою людиною, яка не шкодуючи своїх сил, допомагає вірним чадам Святої Церкви побачити живий Образ Христа та відшукати єдину вірну дорогу до Небесного Града. Здоров’я Вам, душевного миру та безбоязненного служіння Своєму Творцю.
Многая Вам і благая літа.
ФЕОДОР, архієпископ Мукачівський і Ужгородський з паствою
Архімандрит Марк (в миру Михайло Іванович Кюкало) народився 10 березня 1935 року у селі Кушниця Іршавського району, у сім’ї православних селян Івана Івановича та Ганни Михайлівни.
Після закінчення середньої школи, відчуваючи потяг до духовного життя, іде послушником у Городилівський Свято-Троїцький чоловічий монастир, що біля Хуста.
Звідси у 1954 році і був призваний на дійсну строкову військову службу до лав радянської армії. Після демобілізації у 1957 році повертається до обителі. Але антирелігійна кампанія, яка розгорнулася в кінці 50-х років, призвела до ліквідації майже всіх скитів і монастирів краю. Не став винятком і Городилівський монастир. Повернувшись додому, працював завідуючим хлібопекарнею у селі Кушниця, майстром зміни та на інших роботах.
У 1962 році церковна рада довірила йому відповідальну посаду касира у приходській церкві, де одночасно був і дяком. Цього ж року, бажаючи вступити у духовну семінарію, виїжджає у Полтавську область. Тут прислуговуючи при кафедральному Соборі міста Полтави, був невдовзі і рукоположений у сан диякона.
Закінчивши Московську духовну семінарію у 1970 році єпископом Феодосієм (Дикун) був висячений у сан священника.
Спочатку служив у Полтавському кафедральному соборі, а потім направлений на приход у село Мальці Миргородського району, де служив три роки.
У 1973 році повернувшись на Закарпаття, був направлений на приходське служіння в село Лисичево Іршавського району. З 1975 року служив у селі Великі Лучки. У 1985 році обслуговує приходи сіл Бронька і Суха Іршавського району.
З 1990 року, по благословенню владики був направлений у Приборжавський Свято-Серафимівський жіночий монастир, де разом з владикою Мефодієм (Петровцій) та іншими духівниками 6 років справно ніс пастирський послух.
Деякий час перебував у Свято-Тройце-Кирило–Мефодіївському жіночому монастирі м. Свалява, а з 1996 року направлений у монастир села Дубрівка, де був духівником.
Приймає монаший постриг, з іменем Марк у Великий піст 2011 року.
З 2011 року є духівником Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря с. Осій-Кам’янка.
