Сьогодні православні християни вшановують святого Пророка, Предтечу та Хрестителя Господнього Іоанна. Цього дня додержуються суворого посту. Церква шанує св. Іоанна Предтечу вище за всіх святих, після Богоматері. Про це свято та про те, чи насправді потрібно дотримуватися звичаю не різати та не їсти круглого в цей день нам розповів священнослужитель кафедрального Свято-Хресто-Воздвиженського православного собору м. Ужгорода – ієрей Максим Журавель:
– Про мученицьку смерть св. Іоанна Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Св. Іоанн Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися св. Іоанну і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іоанну Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Іоанна була відтята.За переказами, голова продовжувала викривати Ірода та Іродіаду. Злісна Іродіада попроколювала язик пророка шпилькою і закопала голову в нечистому місці. Але Іванна, дружина царського урядника Хузи, таємно взяла святу голову, поклала в посудину і поховала її на Єлеонській горі, в одному з маєтків Ірода. Тіло св. Іоанна Хрестителя взяли його учні і погребли його.
«До якого злочину доводить грішна пристрасть, – говорить святий Амвросій, – а саме пристрасть грішної любові. Голова найбільшого з народжених жінками стає заплатою безстидної танцівниці і забавою плюгавої негідниці, а святий Іоанн стає через свою мученицьку смерть жертвою, принесеною за правду і чистоту. Горе тим, котрі піддалися цій скверній пристрасті. Бо вона заведе їх до того, що вони не лише втратять світло віри, але і розум і чекає їх вічна погибель, яку отримали Ірод, безстидна Іродіада і їх пропаща донька». Святий Іоанн Хреститель, стоїть на захисті святості і єдності подружжя. Він стоїть на захисті Божої заповіді «Не прелюбодійствуй». За це святий Іоанн Хреститель віддає своє подвижницьке життя.
Святі отці Православної Церкви писали: «Забобон – смішне і веселе діло сатани. Втім, не тільки осміянню, а й геєні піддає він тих, хто обманюється». «І якщо є забобони у язичників, то це не дивно. А коли поклоняються Христу, причащаються невимовних Таїнств і, досягнувши мудрості, тримаються язичницьких звичаїв, – це достойне сліз», – говорить святитель Іоанн Златоуст.
Однак у східних слов’ян повсюдно вважається гріхом вживати на Усікновіння не тільки скоромну їжу, але і що-небудь кругле: наприклад, яблука, картоплю, капусту, ріпу, кавуни, цибулю, бо форма цих предметів нагадує, мовляв, голову. Але забобонні люди думають, що «непрощенний гріх» брати в руки на Усікновеніє що-небудь гостре – ножі, сокири і т. ін. Це нібито нагадує той меч, яким відсікли голову Хрестителю. Відповідно, гріхом вважають і різати будь-що, навіть круглу хлібину. Однак ці звичаї не мають нічого спільного з істинним, церковним шануванням дня Усікновення. Церква пропонує вшанувати пам’ять пророка, який постраждав за істину, посиленою молитвою та утриманням від скоромного, не забороняючи, а навпаки – дозволяючи споживати овочі. Тому віра в те, що в день Усікновення глави Предтечі не можна вживати їжу круглої форми і використовувати рубаючі й ріжучі предмети, – це поганські забобони, вони не мають жодної підстави в традиціях Церкви, їм не слід надавати ніякого значення. І на загал, порівняння глави Іоанна Хрестителя з круглими овочами та фруктами навряд чи можна назвати благочестивим.
За стародавньої традиції вважалося, що в цей день необхідно здійснювати, зробити якусь благодійну справу, бути милосердним. У Древній Русі жоден жебрак в цей день не залишався без рясної милостині, навіть ув’язнених у в’язницях обдаровували подарунками.
Ольга Палош, спеціально для zaholovok.com.ua