З благословення Високопреосвященнішого Феодора, митрополита Мукачівського та Ужгородського й під молитовним покровом святителя Миколая Чудотворця, свято в його честь у Великоберезнянському благочинні розпочалося вже в переддень 19-го грудня. Детальніше розповідає настоятель храму на честь великомученика та цілителя Пантелеймона в смт. Великий Березний, протоієрей Серафим Гичка:
– Незважаючи на карантинні обмеження, подарунки з нетерпінням очікують і звичайні дітлахи, і дітки з особливими потребами. З них ми й розпочали Миколаївський Марафон в храмі на честь Великомученика та цілителя Пантелеймона в смт. Великий Березний!
Найголовніше – солодощі, а також різноманітні іграшки та речі одягу й гуманітарної допомоги були передані до Реабілітаційного центру для дітей з вадами руху та хворих на ДЦП, що функціонує на базі Великоберезнянської лікарні. Також подарунки дісталися і представникам національних меншин.
Уже 19-го грудня, ми відвідали дитяче відділення лікарні, де привітали хворих діточок та їх батьків. Солодкими подарунками, іконками із зображенням святителя та натільними хрестиками поздоровили персонал лікарні та хворих, адже наш улюблений Миколай Чудотворець не залишає без подарунків нікого!
Висловлюємо подяку відділу сім’ї Мукачівської єпархії та благодійникам за допомогу в організації подарунків. А також представникам протиабортного проекту “Я ХОЧУ ЖИТИ”, за надані гуманітарні речі!
У дитинстві ми відчуваємо радість від того, що отримуємо подарунки. А одним із свідчень нашої духовної зрілості – є бажання дарувати подарунки ближнім. Жертвувати собою, свої часом, терпінням, матеріальними цінностями, ділитися з нужденними, дарувати радість іншим. Адже це так приємно, коли Ми можемо бути причиною радості іншої людини, а отже і радості Самого Христа, який заповідав любити ближніх, як самих себе. І розуміючи, що тільки віддаючи щось тут на Землі ми зможемо отримати щось на Небі ми вчимося робити маленьку милостиньку, за яку колись можемо бути помилувані і самі, якщо, звичайно, будемо робити все це від щирого і люблячого серця, не очікуючи нічого навзаєм. Як робив це все життя наш небесний покровитель святитель Миколай Чудотворець, за що вже сотні років ми так з нетерпінням очікуємо на його свято!
Отож, запалюймо свої серця і серця ближніх і робім добро і милосердя один одному, поки в нас ще є можливість це зробити!, – наголошує протоієрей Серафим Гичка.
