Відійшов у вічність клірик єпархії, протоієрей Петро Ярема (12.11.1957-†28.06.2020) (НЕКРОЛОГ)

З сумом повідомляємо, що 28 червня 2020 року в третю неділю після П’ятидесятниці на 63 році життя після довготривалої онкологічної хвороби перестало битися серце клірика Мукачівської єпархії, настоятеля Свято-Іоанно-Предтеченського храму в м. Ужгороді, протоієрея Петра Яреми (12.11.1957-†28.06.2020).

З біографії: Майбутній священнослужитель Петро Георгієвич Ярема народився 12 листопада 1957 року в селі Копашново Хустського району Закарпатської області в сім’ї селянина.

В 1975 році закінчив Капашневську ЗОШ. 

1976-1978 роки − служба в лавах радянської армії.

В 1978 році поступає в Санкт-Петербурзьку духовну семінарію.

29 січня 1980 року вступив в шлюб з Тамарою Дмитріївною Вакаровою з якою народив та виховав двох дітей.

1 квітня 1980 року архієпископом Мілітоном, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії був висвячений в сан диякона. 11 травня того ж року тим же архієреєм був висвячений в сан ієрея.

25 травня того ж року ректором Санкт-Петербурзьких духовних семінарії та академії, архієпископом Кирилом нагороджений правом носіння набедреника.

В 1980 році закінчив повний курс навчання в духовній школі і був направлений для проходження пастирського служіння в Мукачівську єпархію.

6 червня 1980 року, згідно розпорядження № 468 керуючого Мукачівською єпархією, Преосвященнішого Савви (Бабинець) молодий пастир був призначений настоятелем Свято-Вознесенського храму в селі Неліпино, що в Свалявському районі Закарпатської області.

В характеристиці виданій Єпархіальним управлінням отцю Петру, 25 липня 1983 року написано наступне: “Священик Ярема Петро Георгієвич за своїм характером є відкритою людиною. Благоговійно та молитовно звершує богослужіння та строго дотримується церковного статуту. Кротість, душевна доброта та працьовитість народжують любов до нього священнослужителів та парафіян. Священнослужитель бездоганного морального життя”.

Відповідно до розпорядження (№ 1168) керуючого Мукачівською єпархією, Преосвященнішого Дамаскіна, єпископа Мукачівського і Ужгородського 15 жовтня 1985 року призначений  настоятелем Свято-Іоанно-Предтеченського храму в м. Ужгород (мікрорайон Радванка).

До дня святої Пасхи 28 липня 1985 року нагороджений правом носіння камілавки.

5 травня 1986 року нагороджений правом носіння наперсного хреста.

9 листопада 1997 року нагороджений правом носіння мітри.

Джерело:

Особова справа протоієрея Петра Яреми // Архів Мукачівської Православної єпархії

∗∗∗∗∗

Від себе особисто та Мукачівського Єпархіального управління з глибоким болем висловлюю молитовні співчуття рідним і близьким померлого, які втратили свого молитовника. Молимося за упокій душі спочилого отця Петра. Ми глибоко сумуємо з приводу смерті достойного священнослужителя древньої Мукачівської єпархії. Нехай Господь, упокоїть його душу в своєму Царстві.

Закликаю всіх священнослужителів Мукачівської Православної єпархії Української Православної Церкви до посиленої молитви за новопредставленого.

Вічна йому пам’ять!

+ФЕОДОР,

митрополит Мукачівський і Ужгородський

Переглядів: 2 710

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.