В Святому Євангелії є чудові слова Спасителя про те, що будь-яке дерево пізнається по плоду, адже неможе від хорошого дерева бути поганого плоду і навпаки. Через цей принцип цікаво дивитися на уроки історії. Там ми можемо побачити багатьох людей, які все своє життя прагнули стати великими полководцями, політиками, багатіями чи правителями, завоювати весь світ чи створити непереможні імперії. Поклавши на це своє життя, вони ніби не задумувалися, що воно колись скінчиться, і вже після їхньої смерті їхні наміри будуть розцінюватися зовсім по-іншому. Ми знаємо багато таких людей, але знаємо їх тільки по сухим листам історії, не завжди в хорошому світлі і навряд чи хтось наслідує їх. Отже, їхнє життя і праця не залишили відбитка в наших серцях не знайшло послідовників і тим самим часто могло бути марним.
Натомість є люди, які ніколи не думали про те, щоб стати відомими, не шукали багатства чи слави, не прагнули влади чи поваги. Вони присвятили своє життя одному – служінню невидимому Богу серед видимих його дітей, часто обездолених, хворих, бідних та нещасних. Ці люди віддавали останнє, що мали, витрачали останні сили, ховались, щоб ніхто їх не впізнав, бігали від слави, та наодинці молилися за свої ближніх. Їхні серця завжди відкликалися на страждання людей і все своє життя думаючи про інших вони забували про себе, але про них не забув Господь, і зробив їх вічно живими в Царстві Небесному, щоб вони продовжували свої подвиги вже під його покровом. Ми називаємо таких людей – святими, ми пам’ятаємо їх сотні роки і вчимось наслідувати їх.
Таким був і залишається Святий Миколай Чудотворець. Якби, хтось сказав йому при житті, що після його смерті, на протязі сотень років майже вся земля, сотні мільйонів людей, віруючих і не віруючих, бідних і багатих, відомих і не відомих, будуть наслідувати його подвиг милостині, даруючи подарунки, які вже для нас стали незмінною традицією, він напевно б не повірив. Але, як бачимо, роблячи це від щирого серця – Він започаткував традицію, яку не змогли зламати ні час, ні історія. Традицію, яка дарує радість мільйонам якщо не мільярдам маленьких сердець по всій землі, запалює вогнями їхні чисті оченята, зігріває душі і головне вчить з самого дитинства дарувати любов ближнім. Дійсно, великі справи Твої Господи!
Так, намагаючись хоч в чомусь наслідувати приклад великого Святого, і ми знову зустріли його щорічний Марафон в смт. Великий Березний, а саме в Храмі на честь великомученика і цілителя Пантелеймона, що на території Великоберезнянської ЦРЛ.
Спочатку, як завжди, саме головне – Божественна Літургія, на якій можливо впритул наблизитися до нашого Спасителя, приступивши до Таїнства Євхаристії. А вже після неї, вихованці недільної школи разом з прихожанами та їхніми дітками розповідали віршики та отримували подарунки.
Потім ми завітали до Реабілітаційного центру для дітей інвалідів та хворих на ДЦП, щоб розділити з ними радість цього дня, подарувати подаруночки, та отримати усмішки та не підкупну радість, несхожу ні на що інше.
Потім, діткам, що лікуються на стаціонарному відділенні дитячої лікарні, адже Святий Миколай своїх слухняних вихованців знайде де б вони не були.
Та, на сам кінець, всі пацієнти лікарні, їхні відвідувачі, керівництво та персона отримали маленькі солодощі, щоб їхнє життя теж було трохи солодше.
Свято як завжди залишило після себе багато позитивних емоцій та головне відбиток Благодаті Господньої по молитвам святого Миколая Чудотворця, який в цей день мав дуже багато добрих справ.
Виражаємо велику вдячність в першу чергу Святому Миколайчику за більш ніж 140 подарунків які він допоміг організувати через своїх незмінних помічників на землі в лиці благодійників та просто не байдужих людей. Дай Бог їм Божого Благословіння за їхні труди і добрі серця.
І дай Бог, щоб кожен з нас, прожив своє життя так, щоб після себе залишити якусь добру традицію, яку будуть наслідувати наші діти, внуки та правнуки, продовжуючи службу Богу невидимому і даруючи Любов світу видимому!
протоієрей Серафим Гичка,
спеціально для m-church.org.ua
