У неділю, 2 липня, в обласному центрі Закарпаття відбулася зустріч чудотворної ікони Божої Матері «Призри на смирення» зі Свято-Введенського чоловічого монастиря м. Києва.
Як ми вже повідомляли, з 2 до 8 липня в Мукачівській православній єпархії перебуватиме вказана ікона в рамках загальноукраїнської Хресної ходи, яка проходить з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія і приурочена до свята Хрещення Київської Русі і дня пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира.
На зустріч чудотворній іконі вийшло духовенство єпархії і парафіяни на чолі з керуючим Мукачівською єпархією, Високопреосвященнішим Феодором, архієпископом Мукачівським і Ужгородським.
Відтак вірники разом з духовенством молитовно пройшли Хресним ходом відстань у 500 метрів, несучи ікону до Свято-Хрестовозвиженського кафедрального собору.
Занісши ікону до центру храму, архієрей зі священнослужителями і народом звершили акафіст і моління до Пресвятої Богородиці.
Після цього владика Феодор звернувся до присутніх з архіпастирським словом.
– Вперше за історію Закарпаття, список чудотворної ікони «Призри на смирення» відвідує наш благодатний край. Блаженніший Митрополит Онуфрій благословив, щоб з Свято-Введенського монастиря м. Києва до нас прибув цей чудотворний образ, який за останні часи прославився багатьма чудами зцілень. Ми будемо благати й молити Божу Матір за, мабуть, найголовніше прохання – щоби Вона благословила нашу землю миром, щоб нарешті на сході України запанував мир, щоби слово «війна» відійшло в історію і ніколи не повторювалося в нашій державі і загалом в цілому світі. Ну і, звичайно, кожна людина в своєму серці має таємні прохання, бажання, сердечний біль, різні думки, які висловлюватиме Божій Матері. Ми переконані і є в тому свідчення, що Пресвята Богородиця завжди допомагає і слухає наші молитви – тим більше перед цим чудотворним образом. Віримо, що Божа Матір благословить кожну людину, яка за період тижневого перебування Її ікони в храмах і обителях нашої єпархії, вклониться до Неї, – зазначив архієрей.
Далі духовенство і вірники з великою шаною вклонялися до чудотворного образу Божої Матері.
Потім відбулося всенічне бдіння, яке звершило духовенство кафедрального собору.
Взяли участь в зустрічі ікони й представники влади, зокрема міський голова Ужгорода Богдан Андріїв.
Нагадаємо, ікона перебуватиме в кафедральному соборі Ужгорода до 7 години ранку вівторка. За цей період перед великою святинею священнослужителі єпархії правитимуть молебні з акафістами.
Подаємо детальний графік перебування ікони в різних куточках Закарпатського краю і Мукачівської православної єпархії зокрема.
Фото: Віталій МУХА
|
ГРАФІК перебування чудотворної ікони Божої Матері «Призри на смирення» (Свято-Введенський чоловічий монастир, м.Київ) в Мукачівській Православній єпархії |
||
| Дата перебування | Час перебування за к.ч | Місце перебування |
| 2-4 липня | 1600-0700 | Хрестовоздвиженський кафедральний собор, м. Ужгород |
| 4 липня | 800-1700 | Кафедральний собор на честь Почаївської ікони Божої Матері, м. Мукачево |
| 4-5 липня | 1800-0700 | Свято-Миколаївський жіночий монастир, м. Мукачево |
| 5 липня | 0900-1600 | Свято-Петро-Павлівський храм, с. Білки, Іршавського району |
| 5-6 липня | 1700-1100 | Свято-Покровський храм, с. Приборжавське, Іршавського району |
| 6-7липня | 1300-0700 | Свято-Троїцький-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир, м. Свалява |
| 7 липня | 900-1400 | Свято-Вознесенський храм, с. Великі Лучки, Мукачівського району |
| 7-8 липня | 1600-0600 | Свято-Петро-Павлівський храм, с. Нижні Ворота, Воловецького району |
| 8 липня | 0900-1300 | Свято-Миколаївський храм, м. Перечин |
З історії: Вперше ікона Божої Матері «Призри на смирення» явилася в 1420 році на Кам’яному озері в Псковській області. Можна припустити, що ця подія відбулася для розради і підбадьорення псковичів в період великого лиха, голоду, що вибухнув над Псковською областю.
У Псковському літописі зустрічається згадка про цей образ:
«В літо 6934 (1426), тоя ж осені, бисть знамення від ікони святої Богородиці, на Камені озері, у Василя у двору: йшла кров з правого ока, і на місце капала, де стояла, і на шляху йшла кров, як везли від ікони в убрусі, як в Псков проводжали ікону Пречистої, місяця вересня в 16, на пам’ять святої великомучениці Євфимії».
Ікона була перевезена в Псков і зберігалася в соборному Троїцькому храмі. На згадку цього перенесення, святкування на честь ікони було встановлено 29 вересня. Стародавній образ «Призри на смирення» не дійшов до наших днів. У XIX столітті вже не зустрічається згадок про стародавню ікону, яка перебувала в Троїцькому соборі, і, можливо, яка загинула під час одного зі стихійних лих.
Списків ікони «Призри на смирення» відомо небагато. Один з них кінця XVII в. знаходиться і понині в Київському Флорівському Вознесенському жіночому монастирі.
Другий – ікона Божої Матері «Призри на смирення» – прикрашає головний храм в Київському Свято-Введенському чоловічому монастирі.
Іконографічно образ Божої Матері «Призри на смирення», належить до типу «Путеводительниця» («Одигітрії»).
22 листопада 1995 року Священний Синод УПЦ визнав ікону Божої Матері «Призри на смирення» чудотворною.