1 липня, в суботу 4-го тижня після П’ятдесятниці, в переддень пам’яті святителя Іоанна (Максимовича), архієпископа Шанхайського і Сан-Франциського, чудотворця, керуючий Мукачівською єпархією, Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський звершив архієрейське богослужіння в храмі на честь святителя Іоанна, що в м. Ужгород (мікрорайон «Шахта»).
Свого архієрея разом з прихожанами зустрічав настоятель храму – протоієрей Віктор Палош.
Наймолодші ж вірники храму – діточки зустріли владику віршами та квітами.
Під час літургії його Високопреосвященству співслужило духовенство єпархії, зокрема й Ужгородського благочиння, а також священнослужитель однієї з єпархій Словаччини.
Участь в літургії взяли й вихованці родинного міського будинку «Нова сім’я» та паломники з Польщі і Словаччини.
За богослужінням усердно звучала молитва за мир на рідній Українській землі.
За літургією владика здійснив дияконську та ієрейську хіротонії. Насельник монастиря на честь Похвали Пресвятої Богородиці в с. Сухий (урочище Сушанські Верхи), що на Великоберезнянщині ієродиякон Пімен (Падун) був рукоположений в сан ієромонаха, а випускник Почаївської духовної семінарії Іоанн Гуй – у сан диякон.
Чудовим співом святкову літургію прикрашав хор Іршавщини.
У кінці був звершений молебень до святителя Іоанна, перед його написаною іконою.
Після цього владика у своєму слові проповіді черговий раз нагадав присутнім про життєвий шлях святителя та його подвиги, які є прикладом для всіх нас.
– Читаючи житіє святителя Іоанна, архієпископа Шанхайського і Сан-Франциського, ми бачимо який особливий подвиг він ніс в своєму житті – подвиг аскетизму. За його смирення й кротость Господь наділив його даром чудотворіння. А який подвиг у сьогоденні даний нам, теперішнім християнам, аби ми змогли наслідувати вічне блаженство з Христом? Адже ми не можемо нести таких подвигів, як ніс святитель Іоанн та інші подвижники благочестя. Господь подає нам легший і водночас так само важливий в Його очах путь до спасіння. Нам даний великий і спасительний подвиг покірливого терпіння, без нарікань, хвороб, скорбот, напастей і обтяжень! Коли ми не будемо нарікати, а смирятися, терпіти й вчасно стримувати себе при гніві й виникненні злоби, то ми долучимося до подвигу древніх святих отців, – зауважив владика.
Також архіпастир привітав настоятеля храму з чудовим престольним святом.
Насамкінець архієрей призвав на всіх Боже благословення.
З історії: з 2011 року з благословення архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора у мікрорайоні «Шахта», розпочалось будівництво храму на честь Святителя Іоанна (Максимовича). Святий архієрей за життя цікавився життям Закарпаття і його обласним центром зокрема. Одного разу святитель Іоанн звернувся у листі до свого духовного сина архімандрита Василія (Проніна), духівника Мукачівського монастиря, з проханням розповісти йому про храми міста Ужгорода і відіслати їхні фотографічні вигляди. Мабуть, він передбачив, що колись у цьому місті буде і храм на честь нього. У минулому ж році, 12 жовтня, в день віднайдення мощей святителя, відбулося освячення нижнього храму на його честь, що будується в Ужгороді. В майбутньому ж буде збудовано і верхній храм.
ФОТО: Віталій МУХА
