Готуємось до Великого посту: коментар священика

Цей піст називається Великим, однак не через те, що він довготривалий, а через те, що  готує нас до Великої події – Воскресіння Христового. Умовно його можна розділити на дві частини. Перша частина – свята Чотиридесятниця – приклад посту самого Христа Спасителя, який 40 днів постився. Друга частина – Страсна седмиця, де ми згадуємо події, зв’язані зі стражданнями та смертю Іісуса Христа. Своєрідним «зв’язуючим звеном» є Лазарева субота та Вербна неділя. В ці свята піст також не порушується, щоб не порушувалася вся його цілісність. В результаті ми маємо Великий піст перед Воскресінням Христовим, який триває 49 днів.

Особливий цей піст і тим, що Церква готує до нього своїх віруючих впродовж чотирьох тижнів, аби достойно ввійти в піст і щоб він став для нас усіх спасаючим. Перша підготовча неділя – митаря і фарисея – розповідає про найголовніше, готує нас до того, без чого взагалі піст не буде постом – до смирення. Піст без смирення – мильна бульбашка. Піст, яким людина вихваляється чи гордиться, також не буде постом, і в очах Господа така людина не буде ні виправданою, ні прощеною.

Друга підготовча неділя – неділя блудного сина – мала на меті підготувати нас до переосмислення свого життя. Навіть ми, священики, щоразу піст осмислюємо і переживаємо по-новому, і навіть Воскресіння Христове кожен рік зустрічаємо по-іншому. В цей період ми повинні зрозуміти самих себе в призмі цієї притчі не буквально, а символічно, аналізуючи те, що кожен раз в гріхах відходимо від Бога і знову повертаємося до нього через покаяння.

В третю неділю розповідалося про Страшний суд, про ту правдиву реальність, перед якою постане кожна людина. Якщо ти сам ніколи не робиш милості в своєму житті, то як можеш очікувати милості від Бога? Спаситель каже в Євангелії: «яким судом ви судитимете, таким судом я вам відмірю», або «той, хто не зробив милості – і не отримає милості». Це третя головна ціль поста – милостиня. Кожна людина повинна прагнути  творити добрі діла. Відвідай хворого, нагодуй голодного, навідай ув’язненого – це лише мала частина тих добрих справ, які під силу зробити кожному. Але, на жаль, дуже часто саме про це люди і забувають.

Якщо не дотримуватися цих основних постулатів посту, то дуже швидко людина впаде в «униніє». особливо, якщо піст почала тримати «по гордості своїй». Такі люди утримуються від скоромної їжі, але не ведуть духовний спосіб життя, нема в них прагнення до добрих справ, а отже і смислу посту у повній мірі вони не зможуть відчути.

В народі побутує думка взята з Євангелія: гріх не в рот, а з рота. Таким чином багато людей намагається виправдати своє неутримання від певного виду їжі. Сам Спаситель говорить: не те що входить в уста оскверняє людину, а те що виходить із вуст її. Однак скажіть, або покажіть цитату, де б Православна Церква називала їжу скверною. Навпаки, ви знайдете канон Шостого Вселенського собору, в якому сказано, що ті люди, які не вживають м’ясо чи молочні продукти, бо вважають їх скверними – «да будуть прокляті» . Таке правило є. Православна церква навпаки стверджує: все, що Бог створив – це добре. Ми ж постимо не тому, що вважаємо ті продукти, від яких утримуємося, скверними. Справа в іншому. Справа у тому, що під час посту важливо утримуватись не тільки від певної їжі, а і від будь-якого задоволення. Для чого це робиться? В першу чергу для того, щоб показати можливо самому собі, що в житті пріоритетом є душа, а не тіло. Це не потрібно робити завжди, достатньо на якийсь період. Піст – ідеальний варіант. Це час, коли ми можемо не на словах довести, що головним у нашому житті є все-таки Бог. Адже, як кажуть святі отці: все в житті корисно, але лише до тих пір, поки воно не починає тобою володіти. Приблизно те саме стосується і м’яса, і інших земних речей .Людина, яка говорить, що не може прожити, наприклад, без м’яса якиїсь період  –  є його рабом, власне кажучи. Але ж ми християни – раби Божі. І саме це слід щоразу доводити. Ми не маємо бути рабами ні м’яса, ні молочних продуктів, ні інтернету, ні чогось іншого (список можна продовжувати безкінечно). Ми повинні бути рабами Христа. До того ж, вживаючи їжу тваринного походження, ми не здатні оцінити власний світогляд так, як можемо це робити, вживаючи їжу рослинного походження. І ця думка сьогодні підтверджується навіть медициною. Взагалі ще до часів Ноя люди вживали їжу рослинного походження, а також деякі продукти тваринного походження (крім м’яса). Однак після потопу люди дуже ослабли і Бог дозволив харчуватися м’ясом.

По церковному уставу Великий піст ділиться на чотири своєрідні категорії: дні, коли дозволяється їжа приготована з олією; дні, коли дозволяється варена їжа, але без олії; дні сухоядєнія і дні повного утримання від їжі (понеділок, вівторок і четвер першого тижня посту, а також Великодня П’ятниця Страсної седмиці). Ось такі особливості посту по Уставу. Однак в наш час через погіршення екології, через фізичний стан сучасної людини, через якість продуктів (коли їжа тваринного походження насправді невідомо якого походження) та багато інших факторів, святі отці сучасності рекомендують акцентувати увагу на добрих справах, на покаянні. Молочні продукти, м’ясо і риба виключаються з раціону – і це вже є дотриманням посту. А те, чи з олією, чи без олії людина буде харчуватися, ми залишаємо на її власний розсуд. Звісно, потрібно радитися з духівником, однак потрібно враховувати свої можливості і знати в усьому міру.

Ніколи не намагайтеся перевершити свої сили. Починайте з найменшого, з того, що в даний момент ви можете виконати досконало. Спортом ми займаємося поступово, так само і в духовному житті – потрібна поступовість. Радість – головний критерій посту.

Протоієрей Віктор Палош,

голова Місіонерського відділу

Мукачівської єпархії

 

Переглядів: 208

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

thirteen + twelve =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.