У святкові дні Різдва Христового, як приємно провести час з рідними та друзями за пишним столом і з красивими тостами. Та в стократ приємніше згадати в цей час про людей, котрі, дочекавшись сивої старості залишились – сиротами. Їх дім – обшарпані стіни закладу для пристарілих, їх рідні – це по суті, часто зовсім далекі працівники, їх радість зводиться до теплої чашки чаю і поданої тарілки супу.
А для когось з них світ обмежується ліжком,з котрого вони більше ніколи не піднімуться. Саме про таких людей не могло не згадати Мукачівське молодіжне братство імені Сергія Радонезького, яке з благословення керуючого Мукачівською єпархією, високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського, вирішило поділитись зі старенькими частинкою свого тепла і любові, радістю новонародженого Христа.
Трохи колядок, скромних подарунків, обіймів, посмішки, щирого співчуття, розуміння і на обличчах цих дорогих бабусь і дідусів уже щира посмішка, сльози смутку і тихої радості водночас, утіха на серці, що вони ще не забуті до кінця.
Іванна Онисько
для m-church.org.ua
