26 грудня, в понеділок 28-го тижня після П’ятидесятниці в день молитовної пам’яті святих мучеників Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія та Ореста †(284-305) керуючий Мукачівською єпархією Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський в Мукачівському Свято-Миколаївському жіночому монастирі звершив монаший постриг у велику схиму.
Велику схиму з іменем Рафаїла прийняла монахиня обителі − Діонісія. Ім’я Рафаїла було дане матушці Діонісії на честь архангела Рафаїла.
Після завершення чину владика привітав ігуменію Епистимію (Щербан) та сестер обителі з новопостриженою сестрою, а схимонахині Рафаїлі владика побажав допомоги Божої у виконанні святих обітниць монашества.
Фото: Іван ФЕННИЧ
З історії чину: Велика схима (грец. Μεγαλόσχημος — «Великий образ») — цілковите відчужіння від миру заради абсолютного з’єднання з Богом. Велика схима впроваджена четвертим правилом IV Вселенського собору, згідно з яким всі ченці-самітники для уникнення спокус та зловживань повинні були переселитися з пустинь до монастирів, де утворили особливий ступінь (чин, образ), названий «великим» (на відміну від «малого» образу — так званих «кіновіатів», гуртожиткових ченців).
Великосхимникам ставився за обов’язок затвор, який замінив давнє анахоретство (самітництво). У VI ст. Іоанн Постник згадує вже про ченців великосхимника й малосхимника. На початок IX ст. поділ подвижників на новоначальних (рясофорів), малосхимників і великосхимників узвичаївся у практиці східного чернецтва. У нашій Церкві такий поділ запровадив преподобний Феодосій Печерський. Згодом затвор перестав бути обов’язковою обітницею для великосхимників, тепер вони можуть жити відлюднено у гуртожиткових монастирях або в окремих скитах.
Чернець, що прийняв велику схиму, зоветься схимонахом, або схимником. Постриження ченця у велику схиму здійснюється більш урочисто й довше, ніж у малу. Він складає особливі обітниці, ще суворіші, при цьому йому знов змінюють ім’я. У монастирях схимники живуть окремо від іншої братії і звільненні від всіх послухів, окрім служіння літургії і духівництва (обов’язків духівника). Ієромонах (чернець-священик) по прийнятті великої схими називається схиієромонахом (при цьому його звільняють від служіння), ієродиякон — схиієродияконом. Єпископи-схимники (схиєпископи) складають з себе управління єпархією.
Облачення великосхимника повторює одяг ченця малої схими: хітон, підрясник, ряса, пояс, мантія, чотки й сандалі. Тільки замість клобука голова покривається куколем — гострокінцевим каптуром, а поверх мантії надягають аналав, який замінює параман. Він являє собою хрестоподібний плат зі зображенням хреста-Голгофи. Аналав має виріз для голови й покриває груди, спину та плечі.
За матеріалами: https://uk.wikipedia.org