20 жовтня в Ужгородському видавництві «Карпати» побачили світ свіжі «НАУКОВІ ЗАПИСКИ» Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) (далі-БІНДЦ). Новий випуск № 4 вийшов у світ в рамках видавничих проектів БІНДЦу. Видано «ЗАПИСКИ» з благословення керуючого Мукачівською єпархією Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського.
Видання накладом у 100 примірників має обсяг 690 сторінок. Редколегія видання: Феодор (Мамасуєв) – архієпископ Мукачівський і Ужгородський – голова редколегії, Данилець Юрій – кандидат історичних наук, PhD., доцент УжНУ, директор БІНДЦу, головний редактор, Белякова Надія – кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру історії релігії і Церкви Інституту загальної історії РАН, Гук Олександр – кандидат богослов’я, протоієрей, науковий співробітник БІНДЦу, Міщанин Василь – кандидат історичних наук, PhD., доцент УжНУ, науковий співробітник БІНДЦу, Монич Олександр – кандидат богослов’я, протоієрей, вчений секретар БІНДЦу, Федака Сергій – доктор історичних наук, професор УжНУ, Шкаровський Михайло – доктор історичних наук, професор Санкт-Петербурзької духовної академії, Шаркань Василь – кандидат філологічних наук, доцент УжНУ. Рецензентами видання є: Данилюк Д.Д., доктор історичних наук, професор УжНУ та Федака С. Д., доктор історичних наук, професор УжНУ. Відповідальним за випуск та упорядником видання є: Данилець Юрій – кандидат історичних наук, PhD., доцент УжНУ, директор БІНДЦу.
Четвертий номер «Наукових Записок» включає в себе всі матеріали міжнародної наукової конференції присвяченої 1000-літтю давньоруського чернецтва на Афоні: ««Малий Афон» – монастирі та чернецтво на Закарпатті: традиції і сучасність».
Потужний міжнародний захід проходив з благословення Блаженнійшого Онуфрія, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви у Мукачеві 3-4 жовтня 2015 року.
Організаторами Міжнародного наукового форуму стали Мукачівська Православна єпархія Української Православної Церкви, Богословсько-історичний науково-дослідний центр імені архімандрита Василія (Проніна), Міжнародний інститут Афонської спадщини в Україні, Міністерство освіти та науки України, Кафедра історії України ДВНЗ «УжНУ», Науково-дослідний центр історико-релігійних студій «Логос», Державний архів Закарпатської області та Відділ національностей та релігій Закарпатської ОДА.
Доповіді на науковий форум направили науковці з одинадцяти країн світу, зокрема: Чехії, Словаччини, Польщі, Росії, Болгарії, Сербії, Хорватії, Республіки Білорусь, Румунії, Молдови, Греції та України.
В конференції очно зв’яли участь понад 40 і заочно 22 відомих істориків, богословів, ієрархів та дослідників. Форум був розбитий на чотири секції. Спектр тем конференції був надзвичайно широким. Науковці читали доповіді на різноманітну тематику.
Зокрема в першій секції виступали: Kryštof (Radim Pulec), emeritný metropolita, prof., ThDr., PhD., dr.h.c. Pravoslávna bohoslovecká fakulta – Prešovská Univerzita (Prešov, Slovakia). Svatohorsky typikon podle Sávy Chlandarce (†1912), Алексий (Корсак), иеромонах, настоятель Подворья Афонского Свято-Пантелеимонова монастыря в Киеве. Древнерусский монастырь на Афоне и преп. Антоний Киево-Печерский: к 1000-летию древнерусского монашества на Афоне, Nikulin Andrej, prodekan pre rozvoj a zahraničné vzťahy, PhDr., PhD, Pravoslávna bohoslovecká fakulta – Prešovská Univerzita (Prešov, Slovakia). Osnovnyje principy antroplogii isihazma, Данилець Юрій, кандидат історичних наук, PhD, доцент кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ», директор БІНДЦу (Ужгород, Україна). Нові джерела про історичні зв’язки Закарпаття та Свято-Пантелеймонівського монастиря на Афоні, Монич Олександр, протоієрей, кандидат богослов’я, вчений секретар БІНДЦу (Мукачево, Україна). Полемічна переписка 1534 року логофета короля Івана Запольї – Лацка із Моцешти з протом Афонської гори Гавриїлом, Ткачук Віталій, аспірант історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка (Київ, Україна). Київські антимінси на престолах Івірона в середині XVIII століття, Шумило Сергій, директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, головний редактор наукового альманаху «Афонська спадщина» (Київ, Україна). До питання настоятельства прп. Паїсія Величковського в келії св. Костянтина та монастирі Симонопетра на Афоні за архівними джерелами, Kuprjanowicz Tomasz, mgr., doktorant Chrześcijańskiej Akademii Teologicznej w Warszawie (ChAT) (Warszawa, Polska). Mikołaj Gogol i jego Atos, Федака Сергій, доктор історичних наук, професор кафедри історії України ДВНЗ «УЖНУ» (Ужгород, Україна). До питання про походження святих братів Угринів.
В другій секції: Cap Alexander, prof. ThDr., CSc., Pravoslávna bohoslovecká fakulta – Prešovská Univerzita (Prešov, Slovakia). Starozákonný sudca Samson a jeho zasvätenie sa Bohu, Pružinský Štefan, prot., doc. ThDr., PhD, Pravoslávna bohoslovecká fakulta – Prešovská Univerzita (Prešov, Slovakia). Apolitickosť a vzťah Cirkvi k štátnej moci v Tradícii Pravoslávnej cirkvi, Феодосій (Оленич), архімандрит. Християнська богословська академія у Варшаві. (Варшава, Польща). Церковний одяг як матеріальна і духовна культура суспільства, Пилиповић Радован, мастер, директор Архива Српске православне цркве (Београд, Република Србија). Карпаторуси у српским духовним школама 1920-1940, Киричевський Петро, кандидат історичних наук, протоієрей, настоятель жраму Різдва Богородиці смт. Лугини Овруцької єпархії УПЦ (смт. Лугини Житомирська обл.). Геронтій (Галій), ігумен, намісник чоловічого монастиря свт. Іоанна Милостивого Тернопільської єпархії УПЦ (с. Малі Загайці Тернопільська обл.). Монастир свт. Іоанна Милостивого на Волині (І половина ХХ ст.), Місюк Михайло, директор Державного архіву Закарпатської області (Ужгород, Україна). Православні монастирі на території Підкарпатської Русі в 20-30 рр. ХХ ст. (за документами ДАЗО), Гук Олександр, протоієрей, кандидат богослов’я, науковий співробітник БІНДЦу (Хуст, Україна). Историческая уникальность Афонского подвижничества, Роман Володимир, магістр історії, науковий співробітник БІНДЦу (Іршава, Україна). Подвижники Православної Церкви на Закарпатті: уродженці с. Осій Іршавського району, Світлинець Андрій, історик-краєзнавець, директор Іршавського районного музею, науковий співробітник БІНДЦу (Іршава, Україна). Ієромонах Гермоген (Скундзяк) – будівничий і захисник православ’я на Закарпатті.
В третій секції: Озерянський Микола, бакалавр богослов’я, магістр історії, чтець, аспірант Мінської духовної академії імені святителя Кирила Туровського, помічник референта Чернівецько-Буковинської Консисторії УПЦ (Мінськ, Білорусія). Печерні монастирі Середнього Подністров’я та їх зв’язок з Афоном, Бурега Володимир, кандидат богослов’я, кандидат історичних наук, проректор Київської духовної академії з науково-богословської роботи, (Київ, Україна). Чернеча спільнота святого Іова Почаївського в Ладомирово та її вплив на церковне життя російської еміграції у ХХ ст., Вишиванюк Анна, сотрудник Свято-Тихоновского университета (Москва, РФ). Огляд трансформаційних процесів в церковно-конфесіональній сфері західних областей України (1939-1945 рр.): особливості та загальні тенденції, Ліхтей Ігор, кандидат історичних наук, завідувач кафедрою історії Стародавнього світу і Середніх віків, координатор Центру історичних студій з богемі стики і словак істики ДВНЗ «УжНУ» (Ужгород, Україна). Сазавський монастир св. Прокопа і доля слов’янської літургії в Чеській державі Пршемисловичів (ХІ ст.), Фенич Володимир, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ», координатор Науково-дослідного центру історико-релігійних студій «Логос», декан історичного факультету ДВНЗ «УжНУ», (Ужгород, Україна). «Війни монастирів»: інкорпорація Грушева Мукачевом в джерелах та історіографії, Борщевич Володимир, доктор історичних наук, голова Рівненського обласного осередку Товариства «Меморіал» (Рівне, Україна). Корецький жіночий монастир в період хрущовської антицерковної кампанії: хроніка виживання, Берест Роман, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Львівського інституту економіки і туризму (Львів, Україна). Булик Наталя, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України (Львів, Україна). Середньовічні печерні пам’ятки чорного духовенства українського Прикарпаття. Пімен (Мацола), ієромонах, голова Паломницького відділу Хустської Православної єпархії, благочинний чоловічого монастиря в с. Грушово Хустської єпархії (Грушово, Україна). Грушівський Архангело-Михайлівський монастир: історія і сучасність, Исаченко Татьяна, доктор филологических наук, ведущий научный сотрудник, Российская государственная библиотека (РГБ) (Москва, РФ). Афонские рисунки чудовского иеродиакона Дамаскина. Открытия августа 2015 года, Сидор Димитрій, протоієрей, кандидат богослов’я, член-кор. Кирило-Мефодіївської академії слов’янської освіти, настоятель Ужгородського кафедрального собору (Ужгород, Україна). Духовні зв’язки Карпатської Русі і Афону.
В четвертій секції: Ежи Остапчук, габилитированный доктор богословских наук, профессор на кафедре Священного Писания Нового Завета православного отделения Богословского факультета Христиaнской Богословской Академии (Варшава, Польша). Święci i święta cyklu minejnego w starym druku ewangeliarza pełnego (1707 roku) z drukarni Ławry Peczerskiej w Kijowie, Гуцул Володимир, кандидат історичних наук, докторант кафедри нової та новітньої історії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Ужгород, Україна). Латинські впливи у візантійській іконографії воїнів-святих ХIII-XV ст., Джежела Віталій, магістр богослов’я, науковий співробітник Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) (Хуст, Україна). Вплив Афону на іконопис Закарпаття на початку ХХ ст., Кічера Віктор, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ», науковий співробітник науково-дослідного центру історико-релігійних студій «Логос» (Ужгород, Україна). Одноразовий облік радянською владою храмів православних громад Закарпаття (поч. 1960 рр.), Міщанин Василь, кандидат історичних наук, PhD, доцент кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ», науковий співробітник БІНДЦу (Ужгород, Україна). Антирелігійна пропаганда на Закарпатті в перші роки радянської влади, Токар Маріан, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології і держаного управління, директор Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики ДВНЗ «УжНУ» (Ужгород, Україна). Політика і Церква в історії Закарпатського регіону: взаємодія інституцій на тлі мінливості політичних режимів, Федчук Олександр, протоієрей, викладач Волинської духовної семінарії, клірик Луцького Свято-Покровського храму (Луцьк, Україна). Представники Закарпаття у Волинській духовній семінарії (1945-1964), Августин (Никитин), архимандрит, доцент СПБДА (Спб, РФ). Афон и Украина, обзор церковно литературных свіязей, Патрикеев Олег, директор духовно просветительского центра имени святителя Николая чудотворца (Всеволожск, РФ). Афон и русский север (Хиландар – Коневский монастырь, история Коневской иконы Божией Матери), Офіцинський Юрій, студент IV курсу історичного факультету ДВНЗ «УжНУ» (Ужгород, Україна). Актуальні проблеми міжконфесійних відносин у сучасній Україні (за матеріалами газети «The New York Times».
Після роботи конференції відбулися наукові презентації свіжих видань. Зокрема, презентація наукового альманаху «Афонська спадщина» та видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. Презентація видання БІНДЦу – книги Юрія Данильця. Сповідниця імені Христового. Життєвий шлях ігумені Параскеви (в схимі Ніни) (Прокоп) (30.04.1896-04.04.1967), настоятельки Липчанського та Мукачівського православних монастирів.
Видання розраховане на науковців, викладачів, священиків, студентів, аспірантів і всіх, хто цікавиться церковною історією Мукачівської єпархії та афонською спадщиною.
Нагадаємо: «Наукові Записки» БІНДЦу – це своєрідний підсумок наукової роботи центру за рік. Крім наукових конференцій, друку книг, наукових статей, загальних зборів, які проводяться БІНДЦом одним із пріоритетних завдань центру є випуск систематичного наукового збірника де б декларувалися всі наукові здобутки та розробки наукових співробітників.
Протоієрей Олександр Монич,
кандидат богослов’я МДА, вчений секретар БІНДЦу