Знаєте, коли ми, дорослі, стаємо на мить дітьми – це по-справжньому дивно і неприродно. Хоча….:) Але, це так добре… Повірте… Наш табір – це частинка справжності в нашому, іноді такому штучному нібито дорослому світі…
Вчора ввечері – презентація груп! Девіз, лого, назва, і всяке таке… А ще – стінгазета кожної групи… Ну, це вчора ввечері…
Наш другий ранок. Середа. Монастирське раннє богослужіння. Потім – ранішня молитва, сніданок, планування дня. Сьогодні турпохід для середньої і старшої групи. Молодші – паломницька поїздка по обителях єпархії. Кожен день інший! Ми, поділені по групах. Але ми міняємося на очах. Нас міняє Він! Бо, ми в Нього в гостях не тільки тепер і сьогодні, але й взагалі….
Вчора, наприклад, за мир в Україні три рази із земними поклонами 70 маленьких сердець на вечірній молитві в монастирі молилися три рази «Отче наш» і «Богородице діво, радуйся». Коли ти стоїш перед дітками на такій молитві «мороз по кожі»… Тобто, кожна дитина три рази просила на колінах Бога про наш спільний мир. Просто так… Три примножимо на 70 = 210 разів діти просили Бога про все!
І ще… Сьогодні ми було на чудовому повітрі. Турпохід – це щось з чимось… Навіть ящірку бачили:)… Пили кристально чисту воду. Футбол, ігри, змагання…. Дихали гірським повітрям. Апетит на обід ого-го:) А яка тут питтєва вода!
А що з цього вийшло – дивіться самі…
Вибачте, батьки, не встигаємо за всіма подіями…. Зараз у нас уха біля басейна, вибачте:) Як ми її їли, потім:) Далі буде….
