20 жовтня вперше на Закарпаття прибув Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Свого предстоятеля в аеропорту Ужгорода зустрічали представники влади, керуючий Хустською єпархією – митрополит Хустський і Виноградівський Марк та керуючий Мукачівською єпархією – архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор. Всеношне богослужіння відбулося в Свято-Миколаївському чоловічому монастиріЧитати більше

О существовании села Иза мы впервые узнали в 1903 году, когда мадьярские газеты сообщили сенсационную весть о том, в Мороморыше, вблизи Хуста, в селе Иза, произошел бунт, вызванный “противогосударственными агитаторами”, и что все население этого села вдруг объявило себя православным и перестало посещать униатскую церковь. Мы в то время жалиЧитати більше

28 ноября 1945 года в Домбокском монастыре, расположен-ном между Ужгородом и Мукачевом, мне довелось встретится с уже покойным архимандритом Алексием (Кабалюком), бывшем столь видною фигурою в истории православного движения Закарпатья. После монастырской вечерни архимандрит сидел в келии за столом. Задумался. На столе горела керосиновая лампа с абажуром. Было тихо. ТогдаЧитати більше

Первый Мараморош-Сигетский (Изянский) процесс (1904 г.) Православные настроения в селе Иза начали принимать конкретную форму. Максим Плиска и Иоаким Вакаров ездили в Будапешт к православному сербскому епископу, а также и в Сремские Карловцы. В 1903 году Василий Плиска обратился с письменной просьбой к православному митрополиту в Сремских Карловцах Георгию БранковичуЧитати більше

Ікона «Собор новых мучениковъ и исповедниковъ в земли карпатстей просиявших» присвячена 100-річчю Мараморош-Сиготскьких процесів, які проходили в 1905-1914 роках та являються яскравим прикладом появи нових сповідників та подвижників благочестя в древній Мукачівській єпархії. Головна ідея ікони – максимально повно, особливо в історичному аспекті, відобразити сонм святих та подвижників благочестя, якіЧитати більше

Наш земляк, уродженець с. Новобарово, архімандрит Сергій (Цьока) в далекому 1960 р. в стінах МДА захистив роботу та отримав науковий ступінь кандидата богослов’я. Праця, що за обсягом складалася з 500 машинописних аркушів до недавнього часу залишалася в рукописі. О.Сергій (Цьока) служив на різних приходах в Ярославській області, де і помер уЧитати більше