УЖГОРОД. Парафія Почаївської ікони Божої Матері запрошує всіх вірян долучитися до постійного читання Псалтирі

Як ми вже раніше повідомляли, 11 лютого 2018 року з благословення Високопреосвященійшого Феодора, митрополита Мукачівського і Ужгородського та молитовної підтримки Свято-Пантелеймонівського монастиря (що на Афоні), вірники храму «Почаївської ікони Божої Матері» вперше почали молитися «Неусипаєму Псалтир».

Віряни храму щиро запрошують всіх долучитися до спільної молитви.

Окормляє цей духовний подвиг, як і годиться, настоятель храму – протоієрей Василій Алексій.

У цей непростий для нашої країни і Церкви час, віряни спільним серцем підносять молитви до Всеблагого Бога у проханні спасіння душ людських.

Блаженний Августин Іппонійський писав: «Пение псалмов души украшает, ангелов нас на помощь призывает, демонов прогоняет, соделывает святыню. Человеку грешному это укрепление ума, заглаживает грехи, прибавляет веру, надежду, любовь; как солнце просвещает, как вода очищает, как огонь опаляет. Это непрестанная хвала Богу!» За словами святителя Василія Великого: «Псалтирь – это великая, неистощимая всеобщая сокровищница. Она за весь мир Бога молит»! А, за словами грецького філософа і монаха Євфимія Зигабена вона є: «…общедоступной лечебницей, где излечивается всякая болезнь, общественый источник наставлений, содержащий в себе при этом только то, что полезно».

Псалтир – це слово Боже, звернене до нас, людей. Сам Бог, через пророка дав нам Псалтир, як приклад і взірець молитви. Це світло, яке сходить з неба і освітлює самі таємні сторони нашого життя. Псалтир – це «Книга Богооткровенная», «Книга Хвалений», «Книга молитв». В ній ніби сам Бог звертається до нас зі словами: «Вот так вы должны обращаться ко мне, каяться в грехах, чего-то просить»…

Тому розуміємо значення духовного заповіту преподобного Серафіма Саровського сестрам Дівеєвської общини: читати Псалтир і вдень, і вночі, вслух, постійно, цілий рік, крім Пасхи. Цим наслідувати перших християн, які читали Псалтир всі, від малого до великого, і постійно.

Мимоволі згадуються слова святителя Тихона Задонського: «За самого себе молитися потреба і біда переконує, але за ближнього молитися змушує любов».

Переглядів: 356

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.