“Життя понад усе!” – акценти протиабортного семінару у виступах учасників

Аборт – проблема вибору чи право на вибір? Жінки, роблячи процедуру переривання вагітності, водночас роблять крок, що вирішує усю подальшу долю. Та не завжди емоції й життєві негаразди дозволяють вчинити по заповідях Божих. 
Церква не стоїть осторонь і намагається запобігти здійсненню абортів через просвітництво й діяльну допомогу. 
Один з важливих заходів  відбувся минулих вихідних в Ужгороді – семінар “Гріх аборту і право на життя ненароджених дітей”. Акценти семінару читайте у нищевикладеній публікації. 
Митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор, керуючий Мукачівською єпархією УПЦ:
– Церква Христова завжди вважала аборт за найбільш важкий гріх – людина ще не народившись, загинула… Кожне життя, без винятку, дає Бог! А роблячи аборт людина втручається в Промисел Божий, заходить в містичне противлення Богу, Який дарує життя.
Великий афонський подвижник сучасності, ігумен Дохіарського монастиря архімандрит Григорій  (Зуміс) вважав цей вчинок замахом на волю Божу. Батьки, які роблять цей страшний гріх, не дають дитині можливості прийняти Таїнство Хрещення. А значить вона відходить у вічний світ не маючи на собі печаті дара Духа Святого.
….Я бачив очі людей, які сповіщали за народження чада. Важко передати той відблиск сяйва радості на їхніх лицях!…
Благаємо і просимо Всемогутнього Бога, щоби кожну сім`ю Господь милосердний просвітив розумінням важливості народження дітей – які є радістю і втіхою для нас.
Протоієрей Василій Алексій, головний координатор проекту “Я ХОЧУ ЖИТИ”, відповідальний за  протиабортну діяльність Єпархіального відділу у справах сім’ї:

– Ми як маленька громада храму “Почаївської” ікони Божої Матері м. Ужгорода хочемо чимось догодити Господу і вести народ до спасіння. Влітку 2018 року з благословення Високопреосвященнішого Феодора, митрополита Мукачівського і Ужгородського та за ініціативи активної групи вірників храму  розпочав роботу сімейно-соціальний проект Сімейного відділу єпархії – “Я ХОЧУ ЖИТИ”. Головною метою проекту є активна діяльність по збереженню життя ненароджених дітей, інформаційно-консультативна допомога жінкам з так званою “небажаною” вагітністю, духовно-психологічна підтримка кризових сімей,  молитовна і пастирська підтримка ,тих хто здійснив гріх аборту.

Кожної п`ятниці служимо молебні, а останньої неділі місяця проводимо бесіди на тему абортів. Однією зі складових роботи координаторів і учасників проекту є періодичні акції щодо допомоги і підтримки дітей-сиріт та незахищених верств населення, а також протесту проти абортів і спокутування гріха через милостиню. Хай Господь і надалі допоможе нести смиренні труди,  що можуть зупинити сім’ї від здійснення аборту.

Ієрей Олександр Онисько, голова Єпархіального відділу у справах сім’ї:

– У потаємних глибинах кожної душі криється тема абортів. Це є біль нашого суспільства, нашої країни й Церкви. Тому й метою нашого заходу було винести її назовні. За вченням Церкви життя людське починається не з моменту народження, а із часу запліднення. І Церква, і наука, і медицина покликані вберегти його будь-якими методами. Адже найцінніше на Землі – саме людське життя.
99, 9% із тих, хто розкаюється в гріхові аборту є жінки, а не чоловіки. Але це є однаковий гріх, як чоловіка, так і жінки. Малою Церквою є сім`я, головою є чоловік і перед Богом він несе однакову відповідальність за гріх дітовбивства.
Жінці важко йти на аборт по своїй природі, а слово підтримки чоловіка може запобігти цьому кроку. Соціальна концепція Церкви встановила навіть право чоловіка розлучитись з дружиною, якщо вона не хоче мати дітей.
Руслан Федько, лікар акушер-гінеколог Ужгородського міського пологового будинку: 
– Семитижневий зародок плоду дитини вже є живим, про це свідчать медичні дослідження. Об`єктивно ж аборт має важкі наслідки для організму жінки. Жінка це та представниця, яка дарує життя і як тільки вона вагітніє, увесь організм перебудовується і працює на забезпечення організму всім необхідним. І якщо по своїй злій волі хтось втручається в цей Божий замисел, вириваючи життя, для організму це несправність і потужна гормональна катастрофа, яка завжди має наслідки.
Любов врятує світ, як казав класик, а вагітні жінки є найкращим проявом цього вислову. Як мужчина можу сказати, що вагітність не може бути небажаною – вагітність завжди є бажаною! Якщо між чоловіком і жінкою справді є любов і повага, вони ніколи не дійдуть до гріха дітовбивства.
Мар`яна Лукач, лікар акушер-гінеколог, лікар УЗД вищої категорії Ужгородського міського пологового будинку:
– Жінка, приходячи на УЗД з метою дізнатися термін вагітності, не розуміє, що серце дитини починає битися вже на 18 день. Пояснюю їм: плід треба берегти як зіницю ока і створити умови, які не провокуватимуть ніяких патологій. Та дуже жаль, коли, деколи, жінки навіть на екран не хочуть дивитись, аби не вгледіти маленьку дитинку.
Бували різні випадки: і коли жінка хоче робити аборт, а чоловік грозиться розлучитись, і коли жінки у роках дізнаються про неочікувану вагітність, і коли дівчина, покинута хлопцем, перемагає свій страх і народжує. Завжди кажу пацієнткам: якщо ви хочете мати цю дитину – народжуйте, незважайте ні на що і все буде добре!
Тетяна Світлик, лікар акушер-гінеколог Середнянської районної лікарні №2:
– У сучасних умовах демографічної кризи є дуже важливим зберегти репродуктивне здоров`я жінки. Довгий час основним і головним методом переривання вагітності вважався штучний аборт. Однак  мало хто усвідомлює, що певні контрацептивні засоби мають абортивну властивість. Усі ускладнення пов`язані з ним негативно впливають, як на репродуктивне здоров`я жінки, так і на психологічне.
Найкращим методом попередження вагітності, особливо серед молоді є запровадження як фізичного, так і духовного способу життя. Кожний лікар має бути на своєму місці, і має пояснювати жінці, яке  рішення буде правильним. Підліткову вагітність можливо попередити через статеве виховання: як у суспільстві, так і у кожній сім`ї. Вважаю в школах не мають бути так звані анонімні кабінети допомоги, де школярки обговорюють своє статеве життя з психологами, які не те, що осуджують, а дають і навчають дівчат методам невідкладної контрацепції. Зі своєї позиції ми маємо дбати за лекції молоді з акцентом на пріоритет сім`ї.
Василь Орсаг, лікар-інтерн, терапевт:
– Часто-густо людина йде на усвідомлене вбивство в утробі, не усвідомлюючи наслідків цього вчинку, в тому числі і для здоров`я жінки. Це і перфорація (розрив) матки, неповне видалення плідного яйця, маткові кровотечі, захворювання статевих органів, безпліддя (особливо у випадку переривання першої вагітності), збільшується вірогідність позаматкової вагітності, розлади нервової системи, збільшення ступеню до онкологічних захворювань.
Перервана вагітність ускладнює перебіг наступної на 78%, у 2,5 рази – провокує пологи за допомогою кесаревого розтину, у 3,5 рази зростає ризик внутрішньоутробньої затримки розвитку плоду, і утричі збільшує вірогідність народження недоношених дітей.
Володимир Єрем, лікар, завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених Ужгородського міського пологового будинку:
– На передчасно народжених немовлятах видно надзвичайно велике бажання подружжя мати дитину. Вони стараються з усіх сил доглядати за нею, а мама, переймаючись за стан дитинки, вкладає в неї душу. Батьки часто турбуються, щоб дитину похрестити. Ми стараємось надати матері можливість брати участь в догляді… Так, при позитивних результатах нам вдається врятувати дитинку із вагою 550 – 580 грамів.
Через певний час дитині стає краще, вона починає самостійно дихати, смоктати їжу. Відчувається, як сильно задоволена мати крихітки… Це чудові приклади материнської любові на противагу абортам.
Віталій Мураль, прихожанин храму на честь Почаївської ікони Божої Матері м. Ужгорода:

– Якщо ми уявимо, як багато жінок зробили аборт, скільки дітей пережили смерть своїх братів і сестер, то відчуємо цю загальну атмосферу так званої “культури” смерті у суспільстві, в якому ніхто не вірить один одному, в якому немає стабільного відношення між людьми і довіри у сім`ї.Аборти мають нищівні наслідки і для духовного і для психологічного здоров`я. Постабортний синдром матерів і їх чоловіків, руйнування сімейних відносин, криза моральних цінностей у суспільстві… Внаслідок аборту жінка страждає від нереалізованого материнства. А за оприлюдненими дослідженнями серед наслідків аборту підвищена ймовірність розлучень, пізнє одруження, взагалі відмова від сімейного життя, ризик стати жертвою зґвалтування, погіршення психічного здоров`я та інше. У відомому британському журналі з психіатрії опубліковано наукове вивчення питання абортів, за яким у жінок на 81 % зростає ризик психічних розладів, у порівнянні з тими, які його не робили. Цінність даних проливає світло на ті ефекти аборту, які постійно замовчують.

Михайло Бокоч, викладач педагогіки та психології в КВНЗ “Ужгородський коледж культури і мистецтв” Закарпатської обласної ради:

– Існує кореляційний зв`язок із погіршенням психологічного стану після аборту. У деяких випадках він може проявлятися одразу, а іноді через декілька місяців. Після переривання вагітності людина отримує стрес і біологічний, і психологічний, що призводить до печалі та депресивних станів. Посттравматичний стресовий розлад з почуттям провини, агресія до чоловіка й дітей, кошмарні сни, негативні думки, втрата апетиту, максимальна когнітивна заторможеність… Також спостерігається схильність до суїцидальної поведінки й вживання алкоголя, а то й наркотичних речовин.

Як показує статистика, в Україні жінки, які вчинили аборт, маючи сильне відчуття провини, і до Церкви бояться йти, не те, що до психологів. Скоріше вже підуть до Церкви. Хоча у розвинених країнах світу жінки ходять на певну терапію до спеціалістів-психотерапевтів.

Михайло Белень, академічний скульптор, доктор мистецтвознавства, професор, академік Міжнародної академії оригінальних ідей та Академії богословських наук:
– Скульптор виліплює й творить образ тієї людини, яка в житті щось зробила – вона померла, а люди й далі її вшановують через виконану скульптуру. Найголовніший Скульптор є Бог, який дає зародитися життю в утробі метеринській. А ми не даємо увійти новій людині в історію, нехтуємо через вчинення абортів.
Тетяна Малашина – педагог, координатор проекту “Я ХОЧУ ЖИТИ”:
– Аборт – один зі смертних гріхів. Та милість Божа безкінечна – немає гріха, який Господь не простить, хіба що нерозкаянний. Але і після сповіді, коли здавалося б вже й Бог простив тебе, облегшення не наступає, тому що жінка часто сама себе не може простити. Наступає відчай і водночас надія, що можна ще щось зробити до відходу у вічність. І на шляху кожного, хто щиро кається, шукає спасіння і прощення наступає такий момент, який можна назвати милістю Божою. Надихнувшись прикладом одеських спеціалістів, які проводять протиабортну агітацію, в мене виникла ідея створення чогось подібного і в нашому закарпатському краї. І цю ідею підтримав настоятель нашого храму – отець Василій Алексій, так і народився проект “Я ХОЧУ ЖИТИ”. Наша робота поки наче капля в океані, але без цієї каплі океан був би неповним. Дуже хочеться вірити, що спільними зусиллями аборти не чинитимуться.
Мирослава Мельничук, учасниця проекту “Я ХОЧУ ЖИТИ”: 

– 100-тисячне місто зникає щодня, тому що проводяться аборти! Це дуже важка статистика, озвучувати яку неможливо без емоцій. Людина приймаючи певне рішення має зважити на те, що життя є понад усе! І воно дароване Богом, і тільки в Його Божественній волі вирішувати жити людині чи ні.

Можу поділитися власною історією. Маючи 2-гу групу інвалідності з дитинства, пережила 3 операції на суглобах. Про те, що я взагалі коли-небудь матиму дітей не стояло в принципі мови. Але Господь Милостивий, я вийшла заміж і завагітніла. Питання вибору народжувати чи не народжувати переді мною не було – одразу зрозуміла, що хочу ту дитину народити і я любитиму її в будь-якій ситуації. Звичайно спочатку був хаос думок в голові: чи буде дитина здоровою, чи зможу власне її народити. Щиро вдячна підтримці моїх родичів і лікарям, котрі підтримали і розрадили. Я народила чудового хлопчика, якому тепер 10 років, він прислуговує у храмі, щонеділі читає “Апостола”, за нього я кожного дня дякую Богу!

Підготувала Ольга ПАЛОШ,
заступник голови Інформаційного відділу єпархії, журналістка
Переглядів: 187

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.