Близько 50 вчених з 11 країн взяли участь у Міжнародній науково-богословській конференції «Афонська спадщина і традиції ісихазму в історії та культурі України», що відбулася 20 липня в Одесі. Форум було приурочено до 170-річчя від дня народження та 25-річчя прославлення прп. Гавриїла Афонського і Одеського чудотворця, − повідомляє сайт Afon.org.ua.
Організаторами конференції виступили Одеський Свято-Іллінський чоловічий монастир, Міжнародний інститут афонської спадщини, музей «Християнська Одеса». Робота конференції пройшла на території колишнього Свято-Андріївського (афонського) подвір’я.
З благословення керуючого Мукачівською єпархією, Високопреосвященнішого Феодора, митрополита Мукачівського і Ужгородського участь в науковому зібранні взяв директор Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), кандидат історичних наук, доктор філософії (PhD), доцент, докторант Ужгородського національного університету, керівник Закарпатського відділення Міжнародного інституту афонської спадщини Юрій Данилець.
Вчений взяв участь в секції № 2 «Афон в історії та духовно-культурній спадщині Центрально-Східної Європи» на якій виступив з доповіддю на тему: «Закарпатські афоніти та їх роль в новітній історії Православної Церкви».
Першим було зачитане вітання Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія. Як зазначив Його Блаженство, вивчаючи значення афонської традиції ісихазму та богомислення в історії України, учасники форуму не просто торкаються до якогось теоретичного питання, але осмислити й усвідомити глибинну та дієву живу традицію чернечого подвигу як повсякчасного Богопредстояння та безперервної молитви, яка робить чернецтво справжньою сіллю землі, що оберігає наш світ від розтління і загибелі». Предстоятель побажам усім, «аби досліження та долучення до цієї дивовижної та благодатної теми не тільки збагатило наш розум, але й стало ще однією значимою віхою на шляху нашого духовного вдосконалення й досвідного пізнання благодатної сили молитви».
У своєму вітальному слові Предстоятель Польської Православної Церкви Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава підкреслив значення молитви і, відповідно, актуальність присвяченої афонській традиції конференції. «Об’єднуюча всіх подвижників молитва служить для багатьох втіхою і засобом вирішення життєвих проблем. Особливо сьогодні, в епоху розгнузданості духовної, її потребують віруюча людина і суспільство», — написав Митрополит Савва.
Екзарх Пресвятого Гробу Господнього на Кіпрі митрополит Вострський Тимофій у своєму вітальному посланні, вказав на зв’язок України зі Святою Землею, зокрема — на роль Одеси як «морської брами» на шляху у Святу Землю для паломників. Він також нагадав про вплив на розвиток афонської чернечої традиції палестинського чернецтва, зокрема Лаври Сави Освяченого.
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній вказав на заслуги уродженця Київщини, який провів більше 30 років на Святій Горі, преподобного Гавриїла Афонського. Він підкреслив, що тематика цієї конференції є вкрай важливою для духовного відродження українського народу та що історичні зв’язки зі Святою Горою Афон та іншими центрами світового православ’я необхідно досліджувати та відновлювати.
Далі виступив протоієрей Штефан Пружинський, який присвятив свою доповідь темі «Біблійне та патристичне вчення про дари і виявлення благодаті Божої в житті людини».
Керуючий справами канцелярії Архієрейського Синоду, секретар Першоієрарха Руської Зарубіжної Церкви протоієрей Серафим Ган присвятив свій виступ темі «Про зусилля єпископа Лавра (Шкурли) по збереженню Афонського Іллінського скита в останні роки життя архімандрита Миколая».
Доцент Київської духовної академіїи архімандрит Маркел (Павук) представив доповідь «Аскетичні погляди преподобного Іоанна Вишенського».
С. В. Шумило у своєму виступі поділився новими відомостями про родословну преподобного Паїсия Величковського, віднайденими в архівних джерелах.
«Афон і Одеса: історичні та духовно-культурні зв’язки»;
«Афон в історії та духовно-культурній спадщині Центрально-Східної Європи»;
«Вплив Афону на писемність, літературну спадщину, богослов’я та мистецтво»;
«Праці, вчення та спадщина прп. Паїсія Величковського»;
«Традиції ісихазму, аскетики та православного чернецтва в Центрально-Східній Європі».
Очно та заочно у заході взяли участь вчені та богослови з України, Великобританії, Греції, Італії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, США і Франції.
